29.01.2021 17:39
for all
39 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Амеліна

Світає

Світає... над прірвою... полем... горами...

Над чужими й спорідненими світами,

Розливається світло покровом... Світає...

З мороку паростками вертає...

І сходять...Невтомно... На згарищі з попелу...

З трьох крапок смиренних... Істинктами... Зопалу...

Із спалахів пам`яті, спогадів втомлених...

З коріння, з каміння, з засУхи і з повені...

Звільняючи з темряви правду оголену,

Волю розтоптану, віру затоплену...

Фарбуючи в радість, чи в смуток прихований,

Підступно зриваючи маски знедолені...

Прозрінням фарбуючи зАспані очі,

Крізь скельця, тоновані плівкою ночі...

Та колір не всім до лиця припадає...

Місцями - по білому чорним світає...



м. Київ, 10.01.2021 р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.04.2021 23:12  © ... => Каранда Галина 

Дякую!!! 

 01.04.2021 23:12  © ... => Ольга Шнуренко 

Щиро вдячна вам за відгук! 

 31.01.2021 10:13  Ольга Шнуренко => © 

Попри всі негаразди і темряву ночі, щодня світає, не завжди сонце палає, в житті є радість, але і смуток серце крає - життя випробовує нас, а ми чинимо спротив щоденно - і щастя для кожного із нас майорить як знамено... 

 30.01.2021 16:47  Каранда Галина => © 

чудово!