06.02.2016 14:20
for all
33 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Олександра

Поволі світає

Поволі світає

Поволі, крізь хмари, світає.

Забарвлює в кольори білої хвилі, 

І тіні від цього ставали безсилі, 

Як круки до неба злітають.


Пухкі білі хмари розсіюють тишу, 

Світає все більше. Ясніє блакить.

Чіпляє світанок життя кожну мить, 

Від чорного - крука лишень десь залише.


Вже небо тихенько собі голубіє, 

Як майстер, дало жару в синій вогонь, 

І кожен відчує небесних долонь:

Коли прокидається, бачучи мрії.


Засвітиться небо. Із хмарок. Без сонця.

Білітиме синім. Розлиє життя, 

Розкриє на душу живі почуття, 

Як просто поглянеш уранці в віконце.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись