Кавовий присмак світання
У хмарах ніч, немов примара сонна,
Розколотила вітром сутінь кави
І місяць, ніби скибочку лимона,
В імли вгорнула марево ласкаве.
Ковтками змірю ту імлу духмяну,
Де мріє пульсу бунт на присмак меду
До дна спивати диво сну не стану
В чутті стрімкого збудженого злету.
Нехай помалу сіється світання
З-за обрію в небес ману бездонну
Й холоне в чашці ночі мить остання
З розкішно пряним сплеском кардамону.