Деркач Олександр
Гасне східний ліхтарик із вогником
В церемонії наших безсонь -
То твоя,
порцеляновим човником,
упливає граційно долонь.
Ти втікаєш червоною цяткою
В непроникливий дим цигарок.
Ховаєшся -
тобі вже ніяково
На фоні запізнілих зірок.
Просинається тьмяною просинню
Крізь хмари щемливі і рвані -
Світання,
що заплакало росами
На хресті віконної рами.
м. Прилуки, 03.07.2013р.
05.07.2013 19:54 Мар Мишка => © |
 оо) яка гарнюня!!!!! |
04.07.2013 15:00 Тетяна Чорновіл => © |
 Цікаво! Утаємничено так... А ліхтарик також черврний! |
04.07.2013 13:09 Наталія Сидорак => © |
 романтично-таємниче... |
04.07.2013 06:52 Ірина Лівобережна |
 Дуже сподобалась долоня - порцеляновим човником... )) |
03.07.2013 23:29 Марієчка Коваль |
 вірш пливе... як човник по хмарах |
03.07.2013 23:27 Марієчка Коваль => © |
класне фото |
03.07.2013 20:34 Тетяна Белімова => © |
 Прекрасний твір, колего! Мені дуже сподобався! |
03.07.2013 20:32 Світлана Рачинська => © |
 Відчувається чоловічий біль.Сумна і глибока лірика... гарно) |
03.07.2013 20:25 Каранда Галина => © |
 пане Олександре - робіть озвучку!). В моєму прочитанні - деякі рядочки просто шикарні, а деякі вибиваються...чомусь... тобто - читати я не вмію. Хочу послухати конкретно цей вірш з вуст автора. можна?) |