07.05.2021 14:10
for all
2506 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Поліанна М

Роль законів Ньютона в розвитку фізики

Роль законів Ньютона в розвитку фізики

Ісаак Ньютон – великий англійський фізик, астроном і математик, механік. Високої похвали заслуговують роботи Ньютона, у яких він заклав основи наукового розуміння законів Всесвіту і замінив фантастичні релігійні домисли.

Ісаак Ньютон народився в 1643 році в Вулсторпі, недалеко від Грантеми, у бідній селянській сім`ї. Але це не завадило йому навчатися в Кембріджському університеті. У 1672 році Ісаак Ньютон став його науковим членом, а з 1673 року – постійним президентом Лондонського королівського товариства Англійської академії наук. З 1669 по 1701 рік Ісаак Ньютон був членом Лондонського королівського товариства та професором фізики і математики в Кембріджському університеті.

Ньютон сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, розробив основи диференціального й інтегрального числення. Головна робота Ньютона «Математичні витоки натуральної філософії» (1687 р.) стала відправною точкою для усіх робіт з механіки і небесної механіки протягом наступних двох століть. У «Оптиці» (1704 р.) він пояснив більшість світлових феноменів за допомогою розробленої ним нової теорії світла.

Фізичні відкриття Ньютона були тісно пов`язані з рішенням астрономічних проблем. Незалежно від Г. Лейбніца, Ньютон розробив диференціальне та інтегральне числення. Трохи пізніше він виявив розсіювання світла, хроматичні аберації; вивчив інтерференцію та дифракцію, а також кільця, які пізніше були названі його ім`ям. Оптика Ньютона народилася зі спроби поліпшити лінзи для астрономічних заломлюючих телескопів і звільнити їх від перекручувань – аберацій. У 1668 році він розробив конструкцію дзеркального телескопа, а в 1672 році був обраний членом Лондонського королівського товариства. Ґрунтуючись на встановленому ним самим законі гравітації, Ньютон прийшов до висновку, що всі планети і комети притягаються Сонцем, а супутники – планетами з силою, обернено пропорційною квадрату відстані між ними. Теорія гравітації дозволила йому пояснити багато астрономічних явищ – особливості руху Місяця, прецесію, припливи, стиск Юпітера, розробити теорію фігури Землі.

Думки Ньютона, його здатність пояснювати і описувати найрізноманітніші природні явища, зокрема, астрономічні, справили величезний вплив на подальший розвиток науки.

Фундаментальні закони «Ньютонової механіки»

Вінцем наукової роботи Ньютона є його безсмертна робота «Математичні принципи натуральної філософії», котра вперше була опублікована в 1687 році. У ній він узагальнив результати, досягнуті його попередниками з власними дослідженнями, і створив першу єдину когерентну систему земної і небесної механіки, яка лягла в основу всієї класичної фізики. Тут Ньютон дав визначення початковим поняттям – кількості речовини, що відповідає масі, щільності, кількості руху, відповідному імпульсу, і різних типів сили. Формулюючи поняття кількості матерії, він виходив з того, що атоми складаються з однієї первинної матерії; щільність розумілася як ступінь заповнення одиниці об`єму тіла первинною матерією. У цій роботі була представлена ​​доктрина світової гравітації Ньютона, на основі якої він розробив теорію руху планет, супутників і комет, що становлять Сонячну систему. Ґрунтуючись на цьому законі, він пояснив феномен припливів і відливів на Землі та стиснення Юпітера.

Концепція Ньютона стала основою для багатьох технічних досягнень в довгостроковій перспективі. На його основі були побудовані багато методів наукових досліджень в різних областях науки.

Перший та другий закони Ньютона

Закон інерції був вперше встановлений Галілеєм для випадку горизонтального руху: Якщо тіло рухається в горизонтальній площині, його рух рівномірний і тривав би постійно, якби площину нескінченно розширювати в просторі. Ньютон дав більш загальне формулювання закону інерції як першого закону руху: кожне тіло знаходиться в стані спокою або в прямому і рівномірному русі до тих пір, поки діючі на нього сили не змінять цей стан.

У житті цей закон описує випадок, коли, переставши тягнути або штовхати рухоме тіло, воно зупиняється і не продовжує рухатися з постійною швидкістю. Автомобіль з вимкненим двигуном зупиняється. Закон Ньютона вимагає застосування гальмівної сили до автомобіля, що котиться по інерції, яка на практиці являє собою опір і тертя автомобільних шин об поверхню дороги.

Другий закон Ньютона – диференційний закон руху, що описує зв`язок між рівнянням всіх сил, що діють на тіло, і прискоренням цього тіла. Один з трьох законів Ньютона.

Другий закон Ньютона говорить, що прискорення, яке має тіло, прямо пропорційне всім силам, що впливають на тіло, і обернено пропорційне масі тіла.

Цей закон записаний у вигляді формули: a=F/m, де a – це прискорення тіла, F – це сила, яка діє на тіло, а m – це маса тіла.

Або, більш відомий вигляд: F=m∙а в тих же виразах.

І це лише частина величезної праці вченого.

Висновок

За словами Ейнштейна, Ньютон – цей геніальний вчений – вказав на спосіб мислення, експериментальні дослідження і практичні побудови, створив геніальні методи і прекрасно ними володів, був надзвичайно винахідливий у пошуках математичних і фізичних доказів, був реальною долею на переломному етапі духовного розвитку людства. При цьому сучасна фізика ніколи не відкидала «Ньютонову механіку» (так звану класичну механіку), вона лише встановлювала межі її застосування.


Запрошуємо школярів підписатися на канал youtube "Готові Домашні Завдання (ГДЗ): Фізика":

Перейти до ГДЗ на YouTube



___________

Шкільний реферат з фізики для учнів 9 класу на тему «Роль законів Ньютона в розвитку фізики». Бажаю отримати 12 балів за повідомлення, есе, доповідь, реферат та проєкт в цілому.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись