13.05.2021 05:48
для всіх
111
    
  1 | 1  
 © Тетяна Чорновіл

Світанковий совиний сон

Світанковий совиний сон

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Прилетіла в дупло на світанку сова.

Бурмотіла: – Вже нічка минула! Овва!

Ще раз блимнула сонно з оселі на ліс, 

Додивилась – таки розвидняється скрізь.


Підпушила з торішнього листя кубло, 

Нагорнула й на лаз, щоб стемніло дупло.

Колисанку цвіркун заспівав з-під кори…

Раптом білка гукнула невчасно згори:


– Прокидайся, розвиднилось серед дубів, 

Зготувала я чай і печеню з грибів.

Тож в дупельце моє по-сусідськи зайди, 

Щоб минули в розмові нічні холоди.


Обізвалась сова із кубла без жалю:

– Та яка там печеня! Ух! Ух! Я вже сплю!

Тільки очі склепила – літала всю ніч.

Ти на чай до печені сороку поклич.


Чи покликала білка сороку, чи ні, 

Вже не чула сова в світанковому сні.

Ліс у шереху віт теплим сном половів…

Знов цвіркун з-під кори колисанку завів…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.05.2021 22:29  Надія Крайнюк => © 

Пізно ввечері очі відкрила сова,
Бачить білочки хвостик з дупла визира.
Потягла за хвоста:"Прокидатись пора!"
Знов і знов повторяла пташина слова.
***Дякую Вам за чудовий вірш для дітей. Його і дорослі читатимуть із задоволенням!

 13.05.2021 17:14  Ольга Шнуренко => © 

Сова і білка - зовсім не пара, не оцінила стара сплюха трудягу-кашовара...