Застосування радіонуклідів у медицині
Початок радіаційної та ядерної медицини поклали фундаментальні дослідження, проведені в ядерній фізиці у 1930-і роки, основними з яких можна вважати відкриття у 1932 р. Дж. Чедвіком нейтрона та у 1934 р. І. Кюрі та Ф. Жоліо явища штучної та позитронної радіоактивності, коли вони отримали та ідентифікували перший штучний радіонуклід – P-30.
У 1929 р. Е. Лоуренс запропонував конструкцію першого циклотрону (за який він отримав у 1939 р. Нобелівську премію з фізики) і в 1932 р. було споруджено установку з діаметром поля 11 дюймів. В 1936 був запущений циклотрон з діаметром поля 37 дюймів, на якому дейтрони прискорювалися до енергії 8 МеВ. Майже відразу було визнано величезний потенціал цих установок для біологічного застосування. В цей час Е. Лоуренс та Дж. Лоуренс опублікували перші роботи з радіаційної нейтронної біології. Підвищений біологічний відгук злоякісних клітин у порівнянні з нормальними, виявлений у цих дослідженнях, дав змогу розробити технологію нейтронної терапії пацієнтів. Паралельно з цим було зроблено спроби сконструювати циклотрон великих розмірів і в 1939 р. вступив в експлуатацію 60-дюймовий циклотрон. У ці роки багато дослідників займалися біологічним і медичним застосуванням нуклідів.
У 1934 р. Е. Фермі в Італії першим отримав I-128 і негайно було визнано його фізіологічне значення для дослідження щитовидної залози. Однак період напіврозпаду цього радіонукліда недостатньо великий (25 хв), щоб проводити всі види досліджень щитовидної залози, і навесні 1938 р. Г. Сіборг і Дж. Лівінгуд, опромінюючи на циклотроні телурову мішень, отримали I-131 з періодом піврозпаду понад 8 діб, який став і залишається досі основним радіонуклідом для діагностики та терапії захворювань щитовидної залози.
Е. Лоуренс у Берклі (Каліфорнія, США) першим отримав радіоактивний натрій, опромінюючи дейтронами природний натрій. У цій лабораторії були отримані також такі радіонукліди, що стали широко використовуватися в ядерній медицині: C-14, F-18, O-15, Tl-201.
Г. Хевеші в 1935 р. опублікував статтю, в якій було повідомлено про перші дослідження в звичайних умовах зі штучним радіонуклідом фосфора. Було використано P-32, отриманий у Копенгагені Н. Бором, для вимірювання вмісту фосфору з щурах. Ця робота вперше продемонструвала, що утворення кісток є динамічним процесом. Так розпочалися дослідження процесів метаболізму із застосуванням P-32. В США цей радіонуклід був отриманий Э. Лоуренсом на циклотроні, й у 1936 р. Дж. Лоуренс першим застосував P-32 для терапії лейкемії. Це були перші важливі кроки застосування нуклідів у медицині та біології.