Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.09.2014 09:32Роман
Про минуле  Про дружбу  Про молодість  
00000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

КОГО ДРУСКИНИНКАЙЦІ ПОЖАЛІЛИ?..

18

Сторінки "Роману для Нобелівської премії"

Початок 70-х років
ХХ сторіччя.
У радянській армії.
Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 14.09.2014 / 25295

Розповів би хто — Юрій не повірив би.

Керівництво курортного литовського містечка Друскининкай попросило їхню військову частину, що дислокувалася у Білорусі, допомогти облаштувати зв’язок до нового будинку культури. І ось зв’язківці двічі на день — вранці та ввечері — долали кілька десятків кілометрів, перетинаючи білорусько-литовський кордон.

Обідню перерву проводили у сквері, що поруч з БК. Два дні обід їли солдатський, з привезених термосів. Юрій з дитинства звик до бідності. Тому йому він здавався смачним, навіть як у ресторані, хоча у жодному ресторані хлопець ще ніколи не був. А от деякі від солдатських страв носом крутили. Тож вони рознюхали, що у притик до скверу розташовані кондитерська фабрика, хлібозавод і молокозавод. Ну, просто знахідка для солдата строкової служби.

Відтак послано було туди за дарами трьох гінців, які визвались. В огорожі кондитерської фабрики була таємна від її начальства дірка. До неї й треба було підійти та кинути паличку метрів на десять-двадцять. До хлібозаводу треба було теж підходити знати куди. І тільки на молокозавод можна було пертися через ворота — тут пропуском слугувала військова форма.

Усе це хлопці уже знали, були проінформовані місцевим мешканцем.

Пішли.

Не було їх довго. Уже й обідня перерва закінчилась — немає.

Зрештою повернулися. Та якісь не дуже веселі. Принесли, як украли. Інші хлопці, які чекали ласощі, — їх на кпини: та те, мовляв, що ви принесли, на раз укусити й на один ковток. Справді-бо, льодяників було з кілограм, дві хлібини і два батони, молока і кефіру десь літрів по півтора.

Ну, все одно це краще, ніж нічого. Пригостили лейтенанта, командира взводу. А решту ум’яли за якісь хвилини і — за роботу.

Але до кінця робочого дня тема невдалого походу час од часу виникала. Раптом один з солдат запропонував:

— Слухайте, хлопці, нам треба врахувати одну важливу річ…

— Яку? Яку? — усі загалдили.

— Відкриюсь не всім, тільки тим, хто зі мною завтра піде за цукерками, хлібом і молоком.

Зголосилися майже всі, але він вибрав до себе ще лише двох.

Це була така інтрига, що вони не зчулися як повернулися до частини, переночували, приїхали другого дня й відпрацювали першу його половину.

І ось — обідня перерва. Трійця була напоготові. Кожний з неї взяв заплічник і пішли.

Інші вже й з’їли солдатський обід, а трійці все немає. Ті, хто чекали, жартували по-всякому. Мовляв, повернуться ні з чим.

Аж, дивляться і не можуть зрозуміти: чи й, справді, то свої повертаються? Кожен з них ніс повні заплічники та ще й у руках — один з них — чималий бідончик, а два інших — паперові харчові оклунки.

Ось так треба приносити, салаги! — звернувся до вчорашніх невдах один з тих хлопців.

Вони поклали на землю оклунки, поставлячи бідончик з вершками, вивалили з пазух (у заплічники не помістилось) цукерки, бублики, пряники, булочки, пачки з печивом. Очам не вірилось: тут був дефіцитний шоколад, зефір, мармелад, найрізноманітніший хліб, а також домашій молочний сир — весь асортимент продукції трьох підприємств.

Подякувати б їхнім литовським працівникам!!!

Запитували-запитували у хлопців, як це їм вдалося. А ті лише собі посміхалися. Тільки згодом розкрили таємницю: у кожному випадку хлопці зверталися до працівників підприємств українською або білоруською мовою, лише інколи вплітаючи польські та російські слова. А ті хлопці, які ходили перед цим, звертались до литовців винятково по-російськи. Тож і поверталися майже ні з чим.

___________
Це -- продовження "Роману для Нобелівської премії".
Деякі уривки були розміщені у підрозділі "Мініатюра".
Попередній (17-й) уривок мав назву "Мрії про театр і армійські будні".
Наступний (19-й) має назву "Загубився" у грибах". (Підрозділ "Роман").
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.09.2014 СпецТЕМИ / Лікбез
Хрущовка чи хрущівка?..
14.09.2014 Проза / Роман
"ЗАГУБИВСЯ"... ПОМІЖ ГРИБІВ (19)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Роман Про молодість
16.09.2014
Юрій - абітурієнт акторського (20)
14.09.2014
КОГО ДРУСКИНИНКАЙЦІ ПОЖАЛІЛИ?.. (18)
13.09.2014
МРІЇ ПРО ТЕАТР І АРМІЙСЬКІ БУДНІ (17)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 54  Коментарів:
Тематика: Проза, роман, командир, лейтенант, заплічник, салаги
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
22.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди