Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.09.2014 18:16Новела
Про щастя  Про час  Про життя  
00000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

ОТОЖ БО!

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 23.09.2014 / 25517

― Та перемкни ти його! Дивитися не можу, коли отой обцяцькований тип з напіввалізою-напівпортфелем носиться по сцені й удає з себе неперевершеного ведучого! І що воно ота ноша значить? Та й одна рука весь час же зайнята!..

Помила дрібну торішню картоплю, поставила на плиту варитися в кожусі.

― Раніше таку свиням готували, потім товкли, доливали трохи помий. І вони усе те наминали за милу душу, салко товстіше наїдали… Та що ж таке? А на цьому каналі що ― ой, Господи! ― жеруть! Та перемкни ти і його!.. О-о, тут може щось людське покажуть.

Взялася за шинкування капусти на салат.

― Молодої не стала купувати, ще дорога. От, підростеш, доню, вивчишся, може станеш заробляти як справжня людина… Й помідорів ― теж не купила. Не по кишені, й підозрілий вид мають: надто вже рівні та блискучі. Певно напічкані хімікаліями… Ти перемкнула чи ні? Перемкнула? Що, і тут уминають страви? А щоб вас чорти обсіли!.. Що ж це у нас за неділя сьогодні? Думала-гадала, що, готуючи сніданок, відпочиватиму, принаймні душею. А тут?! То у галіфе-рейтузах з рудими портфелями кольору кіндер-сюрпризів бігають, то чавкають безкінечно! Може ще який канал пошукаєш?.. Чула, що по якомусь пісенний конкурс показують…

І замугикала собі гарну душевну пісню.

― Мамо, та ти у мене сама, наче пісенний конкурс!

― Ой-й! Що це?! Що-о це-е?!. Хто це? І що співає?..

― Та щось же співає?

― Отож бо: «щось»! По-якому?

― Та по-якомусь…

― А ми знаємо і розуміємо оте «якомусь»?

― А він завжди співав не по-українськи…

― Отуди к бісам! А мешкає що, невже в Україні?

― З усього видно, що так…

― Оце часи настали! Жити в Україні й ненавидіти українське і співати по-яковському?..

― Чому? Україну, напевно, любить… З дулею в кишені.

― І які ж телепні туди його послали?!. А ну, пошукай ще якийсь канальчик. Може … О! Хай тут!

«Як повідомило нашому кореспондентові джерело, що заслуговує на довіру, нотаріус був у змові з продавцем. Вони шляхом нехитрих махінацій видурили у покупця гроші, а його помешкання умудрилися переоформити на підставну особу продавця…»

― Ой! піди подивися: оригінали документів на місці?

― Ми нічого не збиралися ні продавати, ні купувати…

― Хто це «ми»? Кого ти маєш на увазі: мене і себе, чи ще й усіх з нашої родини ― сімох? Не всім подобається вовтузитись у цій «хрущовці» з перспективою скніти усе життя. Ну, з вами, доньками, ще так-сяк, може вийдете заміж та житимете у чоловіків. А що робити з трьома твоїми братами? Он середній вже прискіпується: давай продамо квартиру. Хоча що за неї виручиш, за цю «хрущовку» біля дріжджового комбінату, з якого постійно тхне?.. А старший дітей не заводить: де вони житимуть? Мучатимуться в оцій тисняві?.. А ну гучніше зроби!.. І піди, теку з документами принеси.

«…А ви знаєте, російський Сибір – то нині тільки наполовину російський? Там уже давненько утворилась китайська діаспора. Китайські чоловіки одружуються з сибірячками, які мають потужний інстинкт продовження роду, і народжують не одну дитину, як дозволяється у Китаї, а скільки хочуть… Сибір окитаюється начебто еволюційним шляхом. Невдовзі Росія опиниться на межі розпаду».

― О! Повчально сказано! А нас, українців, теж розбавляють «еволюційним шляхом»? Без китайців!.. Втім, ти ще маленька замислюватися над цим…

― А де тека з документами, мамо? Я не бачу! Чуєш? Агов?

― Дивись на верхній полиці!

― Немає!.. А-а, щось знайшла… На.

― Ти сідай їсти, доки свіже, а я тим часом погортаю папери. Інші поприходять, тоді й поїдять… Ой!.. Ой!.. Я не бачу потрібних документів… Ой, донечко, я не бачу найнеобхідніших документів… Ой-й, а це що за оказія?.. Що за несподіванка?!. Ой, доню! Ой, Господи!..

― Не панікуй, мамо. Якщо ти хотіла бачити документи оці, то будь ласка, ховай їх подалі від твого улюбленця, середненького. Він там якусь таку дівулю знайшов… Таку знайшов… Добре, що я підслухала їхні розмови. В натурі, зазіхає на нашу квартиру. Тому й заховала оце. Тебе не встигла попередити.

― Так вона ж співачка.

― Ну, то й що?

― Культурною має бути…

― Ма, ну, ти конкретно не шариш. Ти ж сама говорила, що нам важко інколи розуміти тих, хто співає «по-якомусь». А ті, «хто по-якомусь», нас не розуміють… А у дівулі нашого середненького «репертуар» широкий ― від пісень до… квартир. Кумекаєш?

― Ой-йо-йо! Хто ж це мене наставляє?!. Моя малолітня доня! Ой, ганьба мені, ганьба!..

«…Дівчата входили у довіру до хлопців, підсипали їм снодійне, потім забирали гроші, документи і зникали», ― почулося з «телебачника».

― Та вимкни ти його! Скільки можна! Все знаємо! ― спересердя мовила вже донька.

Отож бо!..

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.09.2014 Проза / Новела
ГОМОНІЛА ОСІНЬ БАРВАМИ
30.09.2014 Проза / Роман
ПЕРША НІЧ У СТУДЕНТСЬКОМУ ГУРТОЖИТКУ (23)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 107  Коментарів:
Тематика: Проза, новела, перемкни, картопля, чавкають, пісенний конкурс, жити в Україні, продамо квартиру, Китай
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
10.07.2013 © іміз
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди