10.03.2015 16:51
Для дорослих (18+)18+
172 views
Rating 5 | 8 users
 © оксамит

Ілюзія правдивості (Мистецтво, колір, вірність і весна)

Я хотел бы знать лишь одно: что такое цвет? Пабло Пикассо

Мистецтво не старіє. Якщо це мистецтво воно завжди буде сучасним. В ньому безліч своїх фарб, відтінків, найтонших кольорових спектрів. І воно здатне вплинути на сьогодення...

- Я тебе не впізнаю!

- Погано виглядаю?

- Ні! Але ти важка і зовсім безколірна...

Її зовсім не здивувала така відвертість запитання. За роки їхньої дружби, яка почалася ще з шкільних парт, вони можуть говорити на всі теми, бо те, що їх пов`язує не має розрахунків, вони не купують і не продають. Вони підтримують одне одного без всяких там міркувань...

Як він влучно про колір... Все і всі мають свій колір. Все що нас оточує, все чим ми живем, чим займаємся, чим захоплюємся, та й ми самі розмальовані кольоровими барвами нашого життя. Варто тільки привидивитися.., он юрба молоді, аж відсвічує теплим-жовтим і молодим-зеленим. Люди ЇЇ віку мають цілу палітру кольорів, і від самої людини залежить якою буде та палітра, чи яскравою, чи блідою. Люди на схилі своїх літ, мають один колір. Ту барву можна розгледіти на посічених зморшками вустах, і найбільше той колір життям відіб`ється на руках...

- Розповіси?

- Ні...

Та, що Вона може розповісти? Про таких як Він кажуть - Чоловік з великої літери. Його вчинки говорять самі за себе. Що Вона може розповісти? Коли Він незважаючи на всю трагічність свого життя і долі, не впав, не зламався, не змирився, не йшов, а біг боровся і перемагав, досягав і не втрачав, а навпаки додавав все більше і більше кольорів до своєї палітри. Що Вона може розповісти? Про те, що як звір якого загнали на край прірви, і розум кричить - Стрибай! Залишишся вільною, гордою і кольоровою! А дурне серце слідом вторить - Зачекай! Збережеш, врятуєш! Що Вона може розповісти? Що з неймовірної, чарівної, сонячної, перетворилась на ненормальну... Що недомовленність і байдужість роблять Її важкою і безколірною... Що Її життя, як клаптики різнобарвного скла, з яких склали вітраж, де кожен колір обрамлений чорним. Що Вона може Йому розповісти? Про те, що незважаючи ні на що, В Неї завжди все добре! І Його запитання Вона переведе на жарт, схиляючись до того, що просто втомилась...

- Ну то, як? Їдемо відновлювати Твій колір?

- Не заперечую!!!

Ось вже скільки років, збираючись тісною компанією, вони вирушають зустрічати Весну. Перша п`ятниця березня, коли день той має багатобарвний колір Венери, а перший весняний місяць вмивається чистим, прозорим, як органза пастельним кольором...

Вони їдуть у село Бакумовка, що на Київщині. І мало хто знає, що за тим звичайним селом є мішаний ліс. Саме там вікова зелена хвоя єднається з вишневою бронзою дубів. Де молоде, біле, березове танцює з вічно юною рожевою вербою. Де розлогі червоні кущі глоду переплітаються з містичними кущами чорних вовчих ягід. І серед тих ростучих кольорів, які ось, ось прокинуться і заграють, рядном розстелена галявина, на якій хтось колись викопав колодязь. Подейкують, що сама Раїна Могилянка, мати самого князя Вишневецького, приклала до того руку. Їздила по Україні будуючи храми і монастирі. Але ні в літописах, ні в архівних документах про те ніяких записів не існує. Легенда? Можливо, але добра і чиста.

Криницю ту накриває маленький дашок увінчаний почорнівшою від часу іконою Божої Матері, і тільки золотий німб горить над головою, і ніякий час не стер того кольору святості. На корбі чистий вишитий рушник, як дорогий символ нашої країни. Смак тієї колодязної води не передати. П`єш зачерпнувши срібним кухликом і наповнюєшся силою природи. Дивне те місце.., казкове... Водночас і спокій лягає на душу, і серце від піднесення виривається. Новий крок в нове і незаймане...

То в чому ілюзія правдивості? В чому вона для Неї? В правдивому і непридуманному? Чи в тому, що для Неї буде завжи дешевим оте яке наробило галасу вмістивши в себе півсотню мрій і бажань, де сірий відтінок говорить сам за себе? Чи Їй до душі насичена кольором правда Пастернака, де кохану Жінку називають-Життя? В чому ілюзія правдивості? В тому що різнобарв`я стрічок Гоголівської Оксани-рідне і добре? Чи в тих справжніх крилах Ліни Костенко, з яким летиш, і твої мрії виграють привабливим чистим тоном? В чому, ж та ілюзія? В тому, що проза життя дається важко, і як не намагайся, а лірика сповнена всепроникної хвилюючої ніжності проходить? Ні! Не погоджуюсь!

- Здрастуй Весно, 

Хмільна і яскрава!!!

В моїм серці малюють твої кольори!!!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Про очі / Вірш | оксамит 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Моя кава / Романтичний вірш | оксамит 18+».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.03.2015 14:13  Лана => © 

Ваша проза - яскрава і невагома. За задоволенням поринула у читання... Дякую! 

 11.03.2015 08:36  Деркач Олександр => © 

Дуже сподобалось! 

 10.03.2015 16:59  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Приємно читається!
Люблю... про кольори:)♡♥ 

 10.03.2015 12:56  Олена Вишневська => © 

Я вже тільки від однієї каринки засяяла усіма барвами веселки!
Прекрасний, чуттєвий, душевний твір! 

 10.03.2015 10:15  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Надзвичайно!!!
Ніби торкнулась до чогось чистого, природнього, прадавнього...
Дякую Вам, пані Оксамит, за насолоду від читання таких творів!!! 

 10.03.2015 08:52  Тетяна Ільніцька => © 

Як же гарно, пані Оксамит! І на душі стало так легко і по-весняному! Чудово!

Публікації автора оксамит

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 11
Автор: оксамит
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Ілюзія правдивості;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;