30.06.2017 09:02
З дозволу батьків18+
110 views
Rating 5 | 8 users
 © Андрій Осацький

Теля

Повертався я одного разу у п’ятницю з відрядження. Квиток на автобус купити не встиг - студенти перед вихідними розібрали всі. Жодного вільного місця не залишилось. Довелось їхати електричкою. На вокзалі я купив собі футбольний журнал, пляшку пива та пакет з чіпсами.

Сказати, що вагон був набитий людьми – це нічого не сказати. Усі сидячі місця були зайняті, в проході стояли настільки щільно, що не те щоб пройти - протиснутися між пасажирами було неможливо. Контингент був одноманітний – студенти та пенсіонери-дачники. Я розмістився біля вікна, тому що пощастило зайти одним з перших у вагон, та відразу захопився читанням журналу. Майже через годину у вагоні стало просторо. Електричка виїхала за місто і дачники нас покинули. Пішли на свої фазенди піднімати народне господарство. Але їх місце та мою увагу зайняв більш колоритний персонаж – у вагон ввалився зовсім п’яний чоловік років так тридцять п’ять – сорок. Не більше. Одягнутий він був у світло-сірий костюм та білу сорочку. Краватка вже була знята та стирчала з бокової кишені брюк. Обличчя незнайомця було опухле та мало нездоровий темно-червоний колір, мов варені раки. Подумавши про цей делікатес я згадав про пляшку пива в сумці. Холодний напій зараз був як ніяк доречним. Поки я відчиняв пляшку, п’яний незнайомець проплив мимо та кинув свій якір напроти на вільній лавочці. Він, як збитий кукурузник, без звуку рухнув на лавочку, положив невелику шкіряну сумку під голову та заснув. Через десять хвилин на наступній зупинці у вагон зайшов новий персонаж – така собі тітка невідомого віку та походження. Якщо про жінок кажуть – сорок п’ять баба ягідка знову. То ця ягідка давно дозріла, але зривати її ще ніхто не наважився. Кинувши швидким поглядом по вагону, вона вирішила сісти напроти п’яного чоловіка, що давив хропака та ні про що не здогадувався. Жінка зручно розташувалася, дістала книжку та розпочала читати. Але читала вона не довго, бо згодом зацікавилась здобиччю, що лежала поруч. Мабуть, у ягідки визрів підступний план – лежить собі чоловік, нікому не потрібний, самісінький – треба брати. Жінка сховала книжку у сумку та зняла взуття з правої ноги. Дивлюсь та не можу повірити своїм очам: ягідка несподівано закидає свою ногу чоловіку під руки, які він, мов немовля, під голову сховав. П’яничка не реагує, він бачить рожеві сни та йому не до цього. Але полювання триває. Жінка починає трясти його. Чоловік спить далі. Ягідка скидає другу туфлю та починає вже двома ногами торсати його. Бідолаха відкрив мутні заспані очі та став дивиться в простір, нічого ні розуміючи. Потім він сфокусував свій туманний погляд на сусідці, що продовжувала його трясти ногами та перехрестився. Чоловік обережно починає підніматися та приймає вертикальне положення. Дико дивиться на ягідку та намагається щось промовити. Але видавив з себе лише мукання. Тітка швидко прибирає ноги, дістає книжку та з невинним виглядом починає читати. Мов нічого не трапилось. Чоловік покрутив головою навколо та впав на сумку спати далі. Але ягідка знову ноги йому під ніс суне. І так кілька разів. Я з початку подумав що жінка бажає влаштувати скандал, але потім зрозумів, що тут щось інше. Нарешті чоловік остаточно прокинувся та прийняв вертикальне положення. Ягідка взулась та почала читати. Їдемо далі. П’яничка дивиться у вікно, тітка в книгу, я спостерігаю за ними зі сторони. Всі мовчать. Перший не витримав напруги чоловік, він заметушився та дістав з сумки почату пляшку коньяку. Почав пити з горла, задумливо. В цей час тітка теж задумливо скидає туфлю, та сує ногу прямо попутнику між його ніг під дупу. При цьому вона робить вигляд, що нічого не відбувається та продовжує читати. Чоловік з задраною головою розуміє шо щось відбувається але не знає що саме. Він не відриваючи пляшку від губ починає косити очима на неочікуване вторгнення в його «заповідну зону». Далі він дивиться на тітку та повільно перестає пити. Ягідка як ні в чому не бувало продовжує читати книгу та продовжує робити масаж ногою у чоловіка під дупою. Чоловік завис. Несподівано ягідка піднімає очі, дивиться на бідолаху та нарешті прибирає ногу. Він мовчки простягає їй пляшку. Вона бере її та швидко ховає у сумці. Переводить погляд у вікно та дивиться в нього. Мовчки. Чоловік теж переводить погляд у вікно. Так вони їхали декілька зупинок. Потім ягідка сховала книгу у сумку, встала та пішла на вихід. П’яничка посидів декілька хвилин та пішов за нею слідом. На станції вони вийшли разом. Ягідка йшла по доріжці, а чоловік за нею слідом, як теля.

Ще дві самотності знайшли один одного у цьому тлінному світі…



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Василич / Оповідання | Андрей Осацкий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Короп Карл / Оповідання | Андрей Осацкий».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.07.2017 08:29  Тетяна Ільніцька => © 

Це основний інстинкт, Андрію)) Нічого не поробиш... 

 30.06.2017 14:08  Каранда Галина => © 

та нє, дякую, не потребую:) 

 30.06.2017 13:29  © ... => Каранда Галина 

ну теперь тебе есть о чём задуматься)))) 

 30.06.2017 11:34  Каранда Галина => © 

ти знаєш, - зроду б не додумалася до такого:)))))))))))) 

 30.06.2017 09:33  © ... => Каранда Галина 

будешь ехать в електричке - попробуй)))))) 

 30.06.2017 09:11  Каранда Галина => © 

"закидає свою ногу чоловіку під руки, які він, мов немовля, під голову сховав" - ніяк не можу уявити цей акробатичний трюк

 30.06.2017 09:09  Каранда Галина => © 

брррр.... 

Публікації автора Андрій Осацький

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо