Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
20.08.2017 00:36Новела
Війна 2014 Україна  Про війну  Про людину  Про життя і смерть  
41000
Без обмежень
© Амальгама

Або смерть, або побіда!

Частіше смерть

Амальгама
Опубліковано 20.08.2017 / 43119

Ранок. Село під холмщиною.

Сонце знову цілує мого носа. Ми з сестрою в нових сукнях. Мати казали купити кача . Літо пахне життям. Батько пішли на дільницю. Кажуть, іде війна. Війна... Маячня! Тим пані тільки б говорити! Штефан кликав ввечері до саду. На війну немає часу.

Олена. 16 років. Літо.


Я бачила перший червоний листок цього року. Мабуть, мій останній перший червоний листок. Алеї рідного городенківського парку теж старіють. Як і я. Іван під цим дубом вперше цілував мене п`янким юним літом. Зараз він теж під дубом. Похований. Най спочине з Богом... Певне й мені час... О, ні. Рано. Андрій, син, обіцяв приїхати. Каже, дали відгул. Юра пішов в лікарі, а в цього не склалось... Армія.

Стефанія. 64 роки. Осінь.


Сніг. Я бачила сніг! Він рано цього року. Марія казала, що білим йому бути не довго. Сьогодні привезуть фрукти. Марія каже, будуть банани. Михайлик їх вже пробував. Я теж хочу.

Ліла. 6 років. Зима.


Рота, вставай! Дідько б побрав того вартового! П`ятий тиждень тільки те й слухаю! Солдат живе дисципліною... Та чорта з два! Таааак, в Колі ще були цигарки...

Андрій. 24 роки. Весна.


Штефан їде до України. Там, каже, сестра. Мала ще. В сиротинці. Хоче влаштуватися туди сторожем. Каже, що знайде її і ми житимемо втрьох.

Олена.


Який госпіталь? Та я здорова! Ні, діабет не діймає... Пане дохток, скоро син з армії верне... Дай дома дочекатися...

Стефанія.


Марія взяла мене на ринок. Ми бачили чоловіків в зелених штанях. Певне на рибалку. Марія каже - полювання. В нас так багато мисливців! А, і новий сторож. Він вгостив мене цукорками

Ліла


Ну, тут не так вже й погано. Завтра починаються польові... В Колі закінчились цигарки.

Андрій.


Дід почтар приніс листа. Штефан каже, що знайшов сестру. Ліла. Скоро я поїду до них.

Олена.


Сметана, цукор... Ех, голова з дирками! А яблука то забула! Андрій так любить вареники з яблуками...

Стефанія


Салют? Марія каже, нам не можна дивитися. Але ж вони так близько стріляють! Наш сторож Степан каже, що то паскуди. Я їх бачила. Паскуди - то, певне, через їхні широкі паски. Мені страшно.

Ліла


Це не схоже на польові. Надто реально. Ротний жартує, що замість мішеней скоро будуть фріци.

Андрій.


Штефан пішов на війну.

Олена.


Там війна!

Стефанія


Степан теж став мисливцем.

Ліла


Ротний не жартував.

Андрій


Факти:

Олена загинула під Запоріжжям. Все село вивезли на Україну. Її затоптав натовп.

Стефанію знайшли мертвою в квартирі. Діабет переміг. Андрій не отримає вареників.

Ліла померла. Сиротинець не встигли евакуювати. Вона та 37 інших вихованців не пережили наступ.

Степан (Штефан) та Андрій дивляться в небо. В Колі ще три цигарки. Куріння вбиває. Але вже байдуже. Війна з цим впоралась краще.



Не так давно війна ходила кривавими берцями і ще не всі невідомі могили вшановані, а ми вже знову помиляємось. Смерть або перемога... В нас, на жаль, частіше смерть.

Факультет журналістики 20.07.2017
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
06.02.2017 Проза / Новела
Дитяча молитва
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
21.11.2017 © Володимир Ринденко / Оповідання
Про Новий рік
21.11.2017 © Володимир Ринденко / Оповідання
Заначка, або Миколина пригода
21.11.2017 © Володимир Ринденко / Бувальщина
Жартівники
21.11.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Головне - зберігати спокій
19.11.2017 © Ігор Рубцов / Мініатюра
Листи з минулого
Новела Війна 2014 Україна
20.08.2017
Або смерть, або побіда!
03.03.2015 © Шкромида Іванна
По собі
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.8 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+1+0+0+0)
Переглядів: 90  Коментарів: 1
Тематика: Проза, Новела
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.08.2017 20:06  Каранда Галина для © ... 

+++ 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +90
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +134
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +131
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +74
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
16.10.2012 © Істерична Бруталка
20.01.2011 © Михайло Трайста
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди