22.12.2017 17:40
18+
350
    
  7 | 7  
 © Світлана Рачинська

Щастя

Щастя

Це було в різдвяну тиху пору:

йшла сирітка - щастя продавала.

Попри те, що називали горем, 

світле личко й душу вспадкувала.


– Як тя звати, крихітко зірчаста? -

запитала літня перехожа.

– Вже сім весен, як зовуся Настею.

Я не обману, це щастя гоже...


Глянула в її пусті долоньки:

– Але в тебе там одні сніжинки...

– Це ота мала небожки Соньки! -

загорлала м`ясникова жінка.


– Геть глузд втратила, як вмерла мати.

Днями вештає, людей із ніг збиває!

– Я б могла його… подарувати, 

але це єдине, що я маю...


Дрібка сліз від танучих крижинок -

розступились раптом перехожі.

– Просто я шукаю ту людину, 

Котрій моє щастячко пригоже...


Жінка узяла її за руку

– Теж здуріла, – кинули у спину.

І пішли вони удвох по бруку

з щастям у життєву хуртовину.


Той, що зважував стегно ягняти

і ховав поспішно вдалий виторг, 

став маленьку зайду ославляти, 

кленучи, мов од таких всі біди.


Всім різдвяним янголом в сніжинках

усміхнулась, озирнувшись, Настя.

І ніхто не зрозумів на ринку, 

Що зникає їхнє власне щастя.



13.12.16

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.10.2018 08:00  Тетяна Чорновіл => © 

 20.10.2018 19:57  Каранда Галина => © 

З днем народження!)

 26.12.2017 10:07  Тетяна Белімова => © 

Світланко, неймовірний твір... Такі народжуються не відразу і не в усіх... Тонко і по-різдвяному дивовижно... Улюблений назавжди)))))

 23.12.2017 16:27  Люлька Ніна => © 

Надзвичайно чудовий вірш. Зачепив струни душі. Особливо слова: " З щастям у життєву хуртовину".

 22.12.2017 23:53  Панін Олександр Мико... => © 

Різдво зплітає шлейф
З гарячих Нитей
І радісно всі будуть
Разом жити!”

 22.12.2017 22:17  Олена Коленченко => © 

Я шукаю просто ту людину,
Котрій моє щастячко пригоже...
Світлий Різдвяний вірш!!! Люблю таке)
Як нам мало треба для Щастя.....І як багато людей цього не розуміють....