23.01.2018 15:08
для всіх
192
    
  7 | 7  
 © Оксана

Я, певно, переїду в інше місто

Я знаю: ти ще любиш, я - вже ні.

Чужинців двоє у німому ліжку.

Щось тріснуло між нами в цій зимі –

Лежить кохання поряд, мов небіжчик.

 

Пробач, не розділяю мрій твоїх, 

Та визнай: я їх довго зігрівала.

Ти бився у мені, та раптом стих, 

Моїй душі з тобою місця мало.

 

Її не слухав ти і не почув, 

А, може, ми занадто різні люди?..

Любові ставлю пам`ятну свічу

І йду. Я в ній тепер - чужа приблуда.

 

Бо знаєш, краще тиха пустота, 

Бо серце - не гуртожиток. Там тісно.

Там тісно двом, яких уже нема.

Я, певно, переїду в інше місто...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.01.2018 22:05  Гаврищук Галина => © 

Оксано, це природне явище... Так випробовуєтьбся любов без всякої умови... Напевно ці слова і живуть, щоб пояснити чому жінки та чоловіки думають та відчувають по-іншому... але то фізичний фактор: жінка відчуває життя правою півкулею мозку, а чоловік - аналізує його лівою... Це два різних вектори, які в ідеалі мали б доповнювати один одного, а не суперечити двом правдам...

 24.01.2018 19:00  Наталія Старченко => © 

Буває... Минеться, почнеться нова історія  Усі зміни - то тільки на краще

 24.01.2018 09:54  Тетяна Белімова => © 

Важка ситуація... Переїзд справді може стати виходом...

 24.01.2018 01:41  Серго Сокольник => © 

Життя... Життя... Хто не пройшов крізь це?...

 23.01.2018 16:04  Маріанна => © 

Щиро