23.01.2018 15:08
Без обмежень
76 views
Rating 5 | 7 users
 © Оксана

Я, певно, переїду в інше місто

Я знаю: ти ще любиш, я - вже ні.

Чужинців двоє у німому ліжку.

Щось тріснуло між нами в цій зимі –

Лежить кохання поряд, мов небіжчик.

 

Пробач, не розділяю мрій твоїх, 

Та визнай: я їх довго зігрівала.

Ти бився у мені, та раптом стих, 

Моїй душі з тобою місця мало.

 

Її не слухав ти і не почув, 

А, може, ми занадто різні люди?..

Любові ставлю пам`ятну свічу

І йду. Я в ній тепер - чужа приблуда.

 

Бо знаєш, краще тиха пустота, 

Бо серце - не гуртожиток. Там тісно.

Там тісно двом, яких уже нема.

Я, певно, переїду в інше місто...

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «А ти відчуваєш? / Вірш | Оксана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «А ти спокійно міг би жити й сам... / Вірш | Оксана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оксана.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.01.2018 18:12  Наталія Старченко => © 

Ну то й славно. Чекатиму нових творів))) 

 24.01.2018 23:16  © ... => Гаврищук Галина 

Ну, по правді, не хотілося б зводити усе до фізичних факторів) можливо, ми й думаємо по-різному, але почуття є почуття, де любов, там і повага, і розуміння повинні бути, принаймні намагання зрозуміти один одного. Та менше з тим, це вже просто вірш) 

 24.01.2018 23:12  © ... => Наталія Старченко 

І минулося) це вже не новий текст. Усе вже пережито - зилишилися тільки вірші) 

 24.01.2018 23:11  © ... => Тетяна Ільніцька 

Насправді вірш уже старий) це все давно пережито. Я опублікувала його тільки тому, що він цінний для мене з художньої точки зору... 

 24.01.2018 23:10  © ... => Серго Сокольник 

Ну, хочеться вірити, що не всі проходять через те, про що написано вірш) Просто треба шукати свою людину... 

 24.01.2018 22:05  Гаврищук Галина => © 

Оксано, це природне явище... Так випробовуєтьбся любов без всякої умови... Напевно ці слова і живуть, щоб пояснити чому жінки та чоловіки думають та відчувають по-іншому... але то фізичний фактор: жінка відчуває життя правою півкулею мозку, а чоловік - аналізує його лівою... Це два різних вектори, які в ідеалі мали б доповнювати один одного, а не суперечити двом правдам... 

 24.01.2018 19:00  Наталія Старченко => © 

Буває... Минеться, почнеться нова історія  Усі зміни - то тільки на краще

 24.01.2018 09:54  Тетяна Ільніцька => © 

Важка ситуація... Переїзд справді може стати виходом... 

 24.01.2018 01:41  Серго Сокольник => © 

Життя... Життя... Хто не пройшов крізь це?... 

 23.01.2018 23:18  © ... => Маріанна 

Дякую) 

 23.01.2018 16:04  Маріанна => © 

Щиро 

Публікації автора Оксана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо