18.02.2018 11:56
Без обмежень
91 views
Rating 5 | 3 users
 © Маріанна

Голуб



Він сидів непорушно і напружено, дивився в калюжу, ніби шукав відповіді у своєму зображенні. Його сусіди зграйкою скупчилися поруч, але на віддалі.

Здавалося б, звичайнісінький голуб, яких повно у кожному місті. Не мріяв про долю вишуканих білих голубів – подарунків, яких випускали у небо на честь урочистих подій, до яких ті птахи були байдужі.

Але і сірі міські зграйки не дарували бажаного. Вони ніби й не знали справжнього неба, літали низько, надавали перевагу землі, де завжди знайдеться пожива. Здавалися безкрилими.

А він хто? Навіщо тут, завжди у зграї і завжди один? Не ворон важкий і зловісний. Надто малий. Тай калюжа – погане дзеркало.

Він стріпнув крилами і злетів так високо, як могли б тільки білі голуби. Хоча був чорним. Чорним як сама ніч.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Плине кача / Верлібр | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Шепіт / Мініатюра | Маріанна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Маріанна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.02.2018 18:16  © ... => Каранда Галина 

дякую 

 20.02.2018 18:16  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую дуже! 

 19.02.2018 20:34  Тетяна Чорновіл => © 

Багато роздумів виникає, читаючи. Чудовий твір. 

 18.02.2018 12:23  Каранда Галина => © 

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо