19.03.2018 08:42
Без обмежень
48 views
Rating 5 | 3 users
 © Двірний Сергій

Оракул

опоеза

Залишав храм із похиленою головою…

«Царю, що сказав оракул

«Підтвердив, що я Бог.», - кинув роздратовано й пройшов крізь них не зупиняючись.


Знав, мовчки переглядаючись за його спиною, читають в очах одне одного сумнів, збентеження, розгубленість.

Та, байдуже, він сказав правду: оракул і справді виголосив йому те, за чим до нього ходив.

Все так… аби не дещо, чим, насамкінець, доповнив свій вердикт…


***


«Чи являюсь я, той, хто оце нині тебе питає, Богом?», - голосно звернувся до оракула храму Амона, що у єгипетській Сиві.

«Так, ти Бог, Олександре, сину Пилипа, цар Македонії, володар Персії, Єгипту та іншого світу.», - по недовгому, але напруженому мовчанні відповів оракул.

Й додав: «Зарівно, як і будь-яка порошина на твоїх стопах, царю…»


«Порошина?!», - не зміг приховати щирого здивування.

Потім, раптом, розреготався: «Глянь, як скидаю Богів з високого Олімпу своєї божественної п’яти!»

Й з силою постукав ногою об гранітну колону.


Та оракул реготав голосніше і довше.

Зрештою, це не на жарт розлютило Олександра: «Над ким із Богів ти смієшся? Над струшеним мною порохом?»

І вже з неприхованою погрозою в голосі прибавив: «Чи може наді мною?»


«Даруй, царю!, - вгамувавши сміх, шанобливо відповів оракул, - Не хотів тебе образити!

Просто уявив себе, на мить, порошиною, що скидає із себе таку велич як ти, володарю світу!»

Й за короткої паузи, з ледь вловимою іронією спитав: «Зміг би ти струсити із себе храм?»


Не дочекавшись відповіді, продовжив: «Богів, царю, стільки, скільки світів.

Світів - скільки порошин.

А порошин стільки, скільки разів будь-яка з них рівна сама собі…


Бог, сину Пилипа, завжди рівний самому собі… нескінченну кількість разів.

Він не панує, але і не підвладний.

Не один, але й без оточення...»


«То, що ж, Бог не може бути царем?»

«Чому ж?! Може! Якщо царює над самим собою.

І скине із себе храм… до останньої порошини.»


«До останнього Бога, так?»

«До кінця світу.»

«Де ні Бога, ні оточення, а ти ніби розіпнутий поміж двох дзеркал?..»


«Авжеж, доки остаточно не загубишся у відбитках.»

«Порохом поміж пороху?»

«Богом, що з пороху підніметься в порох…»


***


Нарешті зупинившись, сів навпочіпки й, набравши повну жменю піску, довго, уважно його розглядав: «Боги…»

Гірко осміхнувся й, підвівшись, щосили жбурнув пісок на вітер: «А я думав, підкорив Єгипет без жодної битви…»

Затим рвучко повернувся до завмерлого за спиною почту й, вказавши на розстелені до небосхилу піски, твердо промовив: «Йдемо аж до самісінького кінця світу!»


Вдруге до Єгипту Олександр Македонський повернувся вже аби бути похороненим…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Поріг / Поема | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Наплічник (опоеза) / Вірш | Двірний Сергій». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.03.2018 20:56  © ... => Лана 

То у мене чарівна компанія для мандрів! 

 20.03.2018 21:46  Лана => © 

Дякую за розлогу відповідь! Почуваюсь у машині часу, коли подорожую Вашими творами. 

 20.03.2018 14:53  © ... => Лана 

І тіло, і Закон, і світ, і Творця... все те, що, в принципі, і в християнстві... а, також, і як будівлю та церкву, що витікає із переліченого, але про що буквально в НЗ не говориться... 

Дякую за відгук!

 20.03.2018 10:36  Лана => © 

Чудово! А що Ви мали на увазі під храмом - тіло? 

 19.03.2018 11:26  © ... => Тетяна Ільніцька 

Ваша правда, пані Тетяно! І щодо натхнення, і щодо істини. Дякую! 

 19.03.2018 10:17  Тетяна Ільніцька => © 

Натхненно у Вас вийшло. Ніби одкровення. Істину шукають усі і, напевно, для кожного вона своя. 

 19.03.2018 09:46  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую на доброму слові! 

 19.03.2018 09:14  КАЛЛИСТРАТ => © 

Хорошая, задумчивая штука! Н-да.... Спасибо! 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо