Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.03.2018 08:42Вірш
 
Рейтинг: 5 | 3 гол.
Без обмежень
© Двірний Сергій

Оракул

опоеза

Двірний Сергій
Опубліковано 19.03.2018 / 45400

Залишав храм із похиленою головою…

«Царю, що сказав оракул

«Підтвердив, що я Бог.», - кинув роздратовано й пройшов крізь них не зупиняючись.


Знав, мовчки переглядаючись за його спиною, читають в очах одне одного сумнів, збентеження, розгубленість.

Та, байдуже, він сказав правду: оракул і справді виголосив йому те, за чим до нього ходив.

Все так… аби не дещо, чим, насамкінець, доповнив свій вердикт…


***


«Чи являюсь я, той, хто оце нині тебе питає, Богом?», - голосно звернувся до оракула храму Амона, що у єгипетській Сиві.

«Так, ти Бог, Олександре, сину Пилипа, цар Македонії, володар Персії, Єгипту та іншого світу.», - по недовгому, але напруженому мовчанні відповів оракул.

Й додав: «Зарівно, як і будь-яка порошина на твоїх стопах, царю…»


«Порошина?!», - не зміг приховати щирого здивування.

Потім, раптом, розреготався: «Глянь, як скидаю Богів з високого Олімпу своєї божественної п’яти!»

Й з силою постукав ногою об гранітну колону.


Та оракул реготав голосніше і довше.

Зрештою, це не на жарт розлютило Олександра: «Над ким із Богів ти смієшся? Над струшеним мною порохом?»

І вже з неприхованою погрозою в голосі прибавив: «Чи може наді мною?»


«Даруй, царю!, - вгамувавши сміх, шанобливо відповів оракул, - Не хотів тебе образити!

Просто уявив себе, на мить, порошиною, що скидає із себе таку велич як ти, володарю світу!»

Й за короткої паузи, з ледь вловимою іронією спитав: «Зміг би ти струсити із себе храм?»


Не дочекавшись відповіді, продовжив: «Богів, царю, стільки, скільки світів.

Світів - скільки порошин.

А порошин стільки, скільки разів будь-яка з них рівна сама собі…


Бог, сину Пилипа, завжди рівний самому собі… нескінченну кількість разів.

Він не панує, але і не підвладний.

Не один, але й без оточення...»


«То, що ж, Бог не може бути царем?»

«Чому ж?! Може! Якщо царює над самим собою.

І скине із себе храм… до останньої порошини.»


«До останнього Бога, так?»

«До кінця світу.»

«Де ні Бога, ні оточення, а ти розіпнутий поміж двох дзеркал?..»


«Авжеж, доки остаточно не загубишся у відбитках.»

«Порохом поміж пороху?»

«Богом, що з пороху підніметься в порох…»


***


Нарешті зупинившись, сів навпочіпки й, набравши повну жменю піску, довго, уважно його розглядав: «Боги…»

Гірко осміхнувся й, підвівшись, щосили жбурнув пісок на вітер: «А я думав, підкорив Єгипет без жодної битви…»

Затим рвучко повернувся до завмерлого за спиною почту й, вказавши на розстелені до небосхилу піски, твердо промовив: «Йдемо аж до самісінького кінця світу!»


Вдруге до Єгипту Олександр Македонський повернувся вже аби бути похороненим…

24.03.2018 Поезії / Поема
Поріг / Поема | Двірний Сергій
Попередня публікація: 16.03.2018 Поезії / Вірш
Наплічник (опоеза) / Вірш | Двірний Сергій
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.05.2018 © Маріанна / Верлібр
Острів слонової кості
26.05.2018 © Люлька Ніна / Вірш
Зло на благо
26.05.2018 © Влад Волошин Іхтіандр / Білий вірш
Фальшивий Король
26.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Монолог П’єро
25.05.2018 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Сонячне
Вірш
19.03.2018 © Костенюк
Безодня
19.03.2018
Оракул
18.03.2018 © Карабєн-Фортун Катерина
Хворий березень
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 39  Коментарів: 8
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.03.2018 20:56  © ... для Лана 

То у мене чарівна компанія для мандрів! 

 20.03.2018 21:46  Лана для © ... 

Дякую за розлогу відповідь! Почуваюсь у машині часу, коли подорожую Вашими творами. 

 20.03.2018 14:53  © ... для Лана 

І тіло, і Закон, і світ, і Творця... все те, що, в принципі, і в християнстві... а, також, і як будівлю та церкву, що витікає із переліченого, але про що буквально в НЗ не говориться... 

Дякую за відгук!

 20.03.2018 10:36  Лана для © ... 

Чудово! А що Ви мали на увазі під храмом - тіло? 

 19.03.2018 11:26  © ... для Тетяна Ільніцька 

Ваша правда, пані Тетяно! І щодо натхнення, і щодо істини. Дякую! 

 19.03.2018 10:17  Тетяна Ільніцька для © ... 

Натхненно у Вас вийшло. Ніби одкровення. Істину шукають усі і, напевно, для кожного вона своя. 

 19.03.2018 09:46  © ... для КАЛЛИСТРАТ 

Дякую на доброму слові! 

 19.03.2018 09:14  КАЛЛИСТРАТ для © ... 

Хорошая, задумчивая штука! Н-да.... Спасибо! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +32
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.05.2009 © Микола Щасливий
20.08.2011 © Микола Чат
12.05.2012 © Тетяна Чорновіл
18.08.2011 © Микола Чат
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
20.03.2013 © Антоніна Грицаюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди