12.04.2018 23:36
Без обмежень
36 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Повені

місяць уповні  

повені  

б`ються крильми об береги  

небо чіпляють терени  

спутуються із веретен  

золотом прошиваються  

й трохи собі вшиваються  

далі від міста сірого  

далі від неба  

спілого 

в повені вічних спогадів  

дивляться в небо спогорда 

місяць уповні 

стомлено 

дихають 

небом  

повені 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Знову бракує розмов як повітря / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Отак ішли: / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2018 10:36  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо