26.04.2018 17:01
Без обмежень
33 views
Rating 5 | 1 users
 © Лора Вчерашнюк

Оповідка про козаків, їх жінок та русалочок

Розповім про козаків, козаченьків, 

Пішли якось до ріки веселенькі, 

Потомились та й лягли спочивати

Під вербою, а було б не лягати –


Бо підкралися до них русалоньки, 

Водяного темноокії доньки, 

Очеретом козаків пов»язали, 

В річне царство, що на дні, всіх забрали.


От проснулись козаки, козаченьки, 

Наче б тільки що були ще живенькі, 

А тепер лежать на дні, на пісочку, 

Чути тільки дів річних голосочки –


- Будем, будемо весілля справляти, 

Будем, будемо усі святкувати, 

Женихи такі усі вже слухняні, 

Мертві всі і не живі, будуть з нами…


Козаки мовчать та шаблі шукають, 

Та на дні де шаблі взять полум»яні?

Не спитали ж їх – вони хочуть жити, 

Як це дійство-непотребу спинити?


Злились-злились на жінок, що погані, 

Вередливі, та глумкі, й не слухняні, 

Тож зібрались козаки в ніч юрбою, 

Та й гадали про жінок під вербою –


Як лишити їх одних – хай ця знають, 

Та на себе лиш одних та зважають, 

Нам потрібні лиш жінки, що смирненькі, 

Лагідні такі завжди і гарненькі.


А тепер на дні ріки що робити?

Хочуть, хочуть козаки далі жити, 

Видно, видно в вишині - місяць сяє, 

Чию душу в путь забрать вибирає.


Козаки на дів річних подивились, 

Та за серце як один всі схватились –

Галю! Ксано! Христя! Насте! Гей, Ганно! -

Закричали козаки. - Біда з нами!


І біжать вже до ріки жінки в гніві -

- Гей, де ви, чоловіки! Де ви, милі?

І побачили - на дні козаченьки, 

І русалки навкруги чепурненькі.


Місяць високо вгорі – час ще мають!

Одяг скинули і в воду пірнають!

Ох, гарячі, ох, живі, нема страху, 

Забирають козаків з смерті лапи.


Козаченьки знов живі, цілувались, 

Ох, ви жінки чарівні!, милувались!

На руках понесли їх та на плечах

Аж до двору, де чека вже малеча…


Отаке було у нас на Вкраїні, 

Де чарівні всі жінки, завжди милі, 

А коли вони в вогні – то тікайте, 

Не далеко, й знов в обійми стрибайте!!!

Київ 2017р.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про казку, Про життя і смерть, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Где обучают сердечности? / Психология и отношения | Лора Вчерашнюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Клумба с жёлтыми нарциссами / Миниатюра | Лора Вчерашнюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Лора Вчерашнюк.


Мій рейтинг: 6

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.04.2018 18:26  © ... 

І Вам дякую за тепле слово))))))) 

 28.04.2018 18:16  Наталія Старченко => © 

Читала із задоволенням, дякую, Лоро))) 

 28.04.2018 10:16  © ... => Серго Сокольник 

Приємно! дякую))))) 

 28.04.2018 01:46  Серго Сокольник => © 

Люблю сюжетне))) Респект, Лоро) 

 26.04.2018 23:24  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Нечисть - вона і є нечисть)))) Проти неї - тільки коханням)))) Дякую за Ваш гумор і відгук)))) 

 26.04.2018 21:51  Панін Олександр Мико... => © 

З одного боку - русалка,
З іншого - жінка законна,
Воюватимуть за козака
Аж до скону.

У русалки шансу
нема!
Козаків у русалок -
Катма. 

Публікації автора Лора Вчерашнюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо