21.07.2012 10:01
-
690
    
  9 | 9  
 © Каранда Галина

З Днем народження!

З Днем народження! Ницику Андрію

з рубрики / циклу «портальне»

Андрій вкотре натиснув Ф5… програма ніяк не хотіла працювати. Вже наче всі глюки повиловлював, а вона все не йде…. Наче ж все простенько, звичайна гра, він таких  зо два десятки вже наваяв… А тут – не йде. І треба ж всього нічого – звичайнісінькі операції. Його герой має за його бажанням матеріалізувати і взяти якусь річ (меч, хліб, гроші, одяг…, список вже розроблений), залежно від ігрової ситуації. Але чомусь не йшло. То замість хліба меч вискочить, то взагалі ніщо не береться, і стоїть той персонаж нещасний, очима кліпаючи (графіка ж шикарна!!!), посеред декорацій, а його тим часом вороги вбивають…

Кава вже зовсім схолола, а діло не йшло. Юнак вкотре вдивлявся в рядочки закарлючок, що для непосвячених видавалися китайською грамотою. Але йому там все було просто й зрозуміло, не даремно ж він в інституті 5 років штани протирав. Програміст з нього таки був шикарний… А тут – така проста програма опирається… аж образливо!

-         Ну добре!  А якщо отак?, - промовив Андрій і замінив якусь команду.

-         Ну, давай, Пентюх, візьми ж ти врешті хліб! – певне, то не зовсім розумно вголос розмовляти з персонажами, та така вже в нього звичка…. Вкорінилася!)

 Щось не те. Пентюх і далі розводив руками і кліпав очима, зате в ніс Андрія вдарив теплий хлібний аромат. Біля чашечки схололої кави рум’янилася свіженька булочка…

Тепер вже була його черга кліпати очима…. І здивовано їх протирати. Потім – піти вмитися…. Помацати булочку…. Вщипнути себе… знову помацати… понюхати, знову вщипнути… тепер уже булочку…поляскати себе по щоках… відпити кави (бр… холодної він не любить…)…. Вилити каву в раковину… поставити на плити турку з новою порцієї і стати під душ…витерти збіглу каву з плити... взяти каву… відпити… повернутися до компа… Булочка лежала на місці, як і належить, трохи відщипнута збоку…

Андрій задумливо взяв її в руки, покрутив трохи і відкусив. Смачна, ще тепла навіть. Хлопець зітхнув і з апетитом з’їв її, запиваючи кавою.

Повернувся знову до програми.

-         Пентюх, меч! – клікнув мишкою…

На клавіатуру з гуркотом гепнувся меч, аж кнопка пробілу вискочила… стальний, обоюдогострий, як  малюють на картинках, і як і уявляв його собі Андрій…

-         Ого! А полегше можна! , - хлопець вже не на жарт злякався…

-         Гроші! – клікнув він.

На підлогу посипалися якісь старовинні монети з гербами…

Тремтячими руками Андрій поліз у список речей, щось там помудрував, і повторив команду…

На цей раз розлетілися по кімнаті гривні… Щоправда, всі під одним номером, та на вигляд і на дотик – не відрізнити від справжніх…

-         Хе-хе-хе…, - тільки й вимовив хлопець…

 Він кілька годин забивав у грі базу даних, і в результаті  в його кімнаті було не проступитися від різних цікавих речей… від нового монітора, до колекції марок, яку так і не спромігся зібрати в дитинстві, хоч і мріяв…

Розвалившись в кріслі і дожовуючи бутерброд, щедро намазаний ікрою, чомусь одночасно і чорною, і червоною, Андрій одночасно додавав чергову інформацію в базу даних… потираючи руки і змахуючи з них крихти, хлопець з видимим задоволенням клікнув:

-         Пентюх, дівчину давай…

… Пентюх здивовано розводив  руками і кліпав очима, аж доки монітор не погас… на столі поряд з схололою кавою парувала ароматна свіжа булочка, а під столом димів системник…

-         Блін! Я ж не зберіг програму на диск!, - розгублено подумав Андрій… ЇЇ, оту дивну програму, шкода було більше, ніж новенького системного блоку…

 Андрій знову і знову переписує ту програму. Вона не глючить вже, і Пентюх, покліпавши, правильно бере задані речі. Та хлопець все ж надіється, що колись таки згадає, яку саме команду він був тоді змінив…


Андрію! Вітаю Вас з Днем народження! Нехай Ваші програми завжди працюють справно, і щоб Ви зуміли запрограмувати самого себе на ЩАСТЯ і УДАЧУ.  Бажаю везіння у всьому, залізо хай не підводить, та й друзі теж. Успіхів Вам на творчій ниві (і не тільки на ній!)))



Лубни, 20.07.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.07.2020 13:18  Каллистрат => © 

Та да ! )))

"Шерше ля фам", как говорят французы, они хоть и безалаберные, но толк в жизни знают)))

И вот так вот от Париса и до программиста)))

 21.07.2020 08:05  © ... => Каллистрат 

Дивна штука - пам`ять!
Вбий - не пам`ятала цього сюжету! Абсолютно! Прочитала б десь в іншому місці, без автора і без присвяти - зроду б не згадала, що моє. Навіть підозри б не виникло... спасибі архіву!)

 22.07.2012 20:30  Сашко Новік => Ницик Андрій 

я по ходу знов з затримкою, але все ж приєднуюсь до привітаннь. з днем народження.
а в кінці оповідання можна було спокійно дописати п"ятниця 13-те, до речі)))

 22.07.2012 13:10  Ницик Андрій 

ДУЖЕ ДЯКУЮ ВСІМ ЗА ВІТАННЯ!!! МЕНІ ДУЖЕ ПРИЄМНО!!! :)
І особливо пані Галині, надіюсь, що як-небудь напишу таку ж програму, але збережу її на диск! :)

 21.07.2012 23:34  Тетяна Белімова 

Щикарне привітання! Приєднуюся!

 21.07.2012 23:23  Деркач Олександр => Ницик Андрій 

Приєднуюсь до побажань! Творчих вдач! Дуже гарне привітання!!!

 21.07.2012 12:46  Крісман Наталія 

Хай Ваші мрії любов`ю пахнуть,
Ще пахнуть небом, весною, дивом,
Бринять віршами в краплинках зливи,
Злітають в небо чарівним птахом
І проростають у щось правдиве,
Що подолає вершини й терня,
Зігріє сонцем холодні ранки,
Хай це правдиве в душі зоріє,
Навіки буде й помножить зерна,
Що вродять щастя для Вас, Андрію!!

 21.07.2012 12:31  Тетяна Чорновіл 

Гарне щире вітання!
Приєднуюсь також! Бажаю автору натхнення і.... натхнення!
Все інше додасться! :))))
А що не додасться, то воно значить не таке й важливе в житті!
Найважливіше те, що Ви таки народилися не так давно! :))
З Днем Народження!

 21.07.2012 10:03  Микола Щасливий 

Приднуюсь до вітань. Щастя, здоров`я і всього-всього найкращого побільше.