Сонячні кульбабки
з рубрики / циклу «Мініатюри»
Навряд чи знайдуться охочі сперечатися з тим, що все в природі влаштовано дуже розумно і раціонально. Пори року постійно змінюють одна одну, даючи змогу спостерігати за розмаїттям життєвих процесів; за світанком обов`язково настає день, який змінюють вечірні сутінки, що поступово перетворюються на нічний спокій. На все свій час.
Ось і більшість рослин теж мають певний період розквіту, і кожна прекрасна саме у свій час. Хоча деякі з них тішать нас практично з весни і до середини осені, а якщо стоять теплі й сонячні дні, то й до самого кінця панування золотавої володарки.
У буденній метушні ми мало коли дивимося під ноги, а тому й не завжди звертаємо увагу на маленькі, наче усміхнені сонечка кульбаб, рясно розсипаних по галявинах, газонах або вздовж парканів. Вони настільки життєлюбні й тягнуться до сонячного тепла, що нестримно пробиваються навіть поміж тротуарною бруківкою та сміливо визирають із щілин старого асфальту.
Навесні та на початку літа яскраві кульбабки розростаються особливо бурхливо, але потім, поступаючись верховенством іншим квітам, стають більш скромнішими і трохи відступають на другий план, хоча їхні сонячні острівці продовжують весело жовтіти то тут, то там аж до самого початку затяжних сірих дощів осені. Набравши сонячного тепла, квітки кульбабок чарівним чином перетворюються на невагомі пухнасті кульки, які мрійливо погойдуються в очікуванні сприятливого вітерця. І як тільки він повіє, з готовністю злітають вгору і линуть до невідомих країв білосніжні пушинки, немов легкі парашутисти, щоб десь там, удалині дати нові паростки цих невигадливих, але таких прекрасних своєю життєрадісністю, квітів.
З квіток кульбабок, що стікають білим молочним соком, дівчатка збирають найперші весняні букетики та роблять, хай і недовговічні, але все ж таки запашні прикраси. Ну, і ще варять варення і навіть роблять вино – якщо не вірите, то запитайте англійців – вони великі поціновувачі цього напою. А вже як бджоли люблять кульбабки! Адже після тривалої холодної зими вони з таким захопленням дбайливо збирають пилок і нектар з яскравих щедрих квіточок.
І, якщо відверто зізнатися, то хто з нас у дитинстві не в`язав з кульбабок тендітні віночки, що пахнуть весняною свіжістю та теплом?! Нехай ці невигадливі жовті квіточки, що поєднують весняні квіти з плодами задумливої осені сонячною стрічкою, завжди будуть у нашому житті, тішачи і зігріваючи своїм безкорисливим теплом...
