10.02.2013 20:55
для всіх
194
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Наточці

Наточці

з рубрики / циклу «Присвячене порталу і портальцям»

Не золотіють стебла кучеряві,

Морозний день відлигою дощить.

Як добре, що прийшла до нас у лави,

І те, що слово часто так дзвенить.


Як добре, що родилася тюльпаном.

Як добре, що фіалки у душі.

Ти поспиняй оті сумні тумани -

Вже нічого їм бути на землі!


Нехай хмарками сонця досягають

І випадають сонячним дощем.

Нехай тебе і люблять, й поважають,

І забирають весь холодний щем...


Не золотіють стебла кучеряві.

Хіба що, може, кактус розцвіте.

Навіщо сонце? Ти у наших лавах!

За слоо разом станемо святе?


Не треба смутку.

Все ж не вік тужити.

Цвіти, люби, на всю планету сяй!

А ми будемо віддано любити

Твої вірші про наш злиденний край.


А ще - про міць життя і вир кохання,

Про все, що є, чим дихаєш й живеш....

Нехай будуть всі плідні починання,

І аж до неба з мріями дійдеш.


Не обпечись лише об дивну зірку:))

Дарую місяць - кинь в свої вірші.

Нехай усе, що болісно і гірко,

Позабирають темні спориші.


Не золотіють стебла кучеряві,

Самотні душі розвіває час.

Як добре, що у наших досі лавах.

Твори для душ. І трішечки - для нас.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2013 23:36  Марієчка Коваль 

Гарний теплий вірш.