Не треба...
ПрошУ, не зазирайте мені в душу!
Навіщо вам ясний тьмянити зір?
Вам мало мого погляду? А тишу
Мою залиште в спокої. Між зір,
Десь там шукайте світлості! А в мене...
Хто я такий?! Такий же, як і ви:
Із плоті й крові, із гріхів... Рамена
Розправлю, засукаю рукави,
ОдЯгну маску та не на обличчя;
Сховаю я від вас душі вінок.
Хай сам лиш вигляд - знІвечені клоччя;
Не в змозі я спинить її дзвінок.
