В УНІАН відбулась презентація книги та прес-конференція на тему:
«1150-річчя з часу першого Аскольдового Хрещення Русі»
15 липня в інформагентстві «УНІАН» відбулась прес-конференція на тему «1150-річчя з часу першого Аскольдового Хрещення Русі». У прес-конференції взяли участь Протоієрей В. Савельєв, голова видавничого відділу УПЦ, настоятель церкви св. Апостола Андрія Первозванного біля Аскольдової могили; Сігов К. Б., кандидат філософських наук, директор видавництва "Дух і Літера" та Центру Європейських гуманітарних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Шумило С. В, автор книги «Князь Оскольд і християнізація Русі»; Жук П. Ф., голова «Товариства пам’яті князя Оскольда», заступник голови Голосіївської райдержадміністрації м. Києва.
Під час прес-конференція відбулася презентація книги Сергія Шумило «Князь Оскольд і християнізація Русі», присвяченої 1150-річчю з часу першого Аскольдового Хрещення Русі.
Як повідомили учасники прес-конференції, 15 липня, у день Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні, за старою дореволюційною традицією відзначається пам’ять про перше Аскольдове Хрещення Русі, яке відбулося на 128 років раніше за Володимирове Хрещення. У 2010 році сповнюється 1150 років від часу походу на Константинополь у 860 році київського князя Аскольда та прийняття ним після цього християнства. З нагоди цього ювілею з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира Київського і всея України видавництвом «Дух і літера» видано книгу С.Шумила «Князь Оскольд і християнізація Русі».
Як засвідчують вітчизняні та візантійські літописні джерела, у 860 році багаточисельне язичницьке військо князя Оскольда Київського з моря та суші оточило столицю християнської Візантійської імперії – Константинополь, погрожуючи руйнуванням міста та винищенням його мешканців. Проте втручання Промислу Божого навіть лихо обернуло на добро. Після молебню та покладання Св. Патріархом Фотієм Ризи Божої Матері у море під час облоги русичами Константинополя, здійнялась буря і «потопи безбожних Руси кораблі». Внаслідок такого чуда Божої Матері, явленого у 860 році, князь Оскольд Київський та частина руського війська, вражені силою та величчю християнського Бога, прийняли святу православну віру. Саме з цієї події у IX ст. розпочався нелегкий і довготривалий процес християнізації Київської Русі.
За словами академіка П. Толочко, саме з цього часу починається і дипломатичне визнання Київської Русі на міжнародному рівні, адже саме з цього часу “начася прозиватись Руська земля” (за “Повістю времінних літ”). Більше того, той факт, що саме з цієї події у візантійських та інших закордонних хроніках починається офіційних відлік історії Русі, акад. Б. Рибакову та проф. М. Брайчевському дав привід стверджувати про започаткування у вітчизняному літочисленні особливої т.зв. “києво-руської ери”. І це саме тому російський історик В.Ключевський (1841-1911) стверджував, що «Руська держава заснувалась діяльністю Оскольда… З Києва, а не з Новгороду пішло політичне об”єднання руського слов”янства».
За влучним висловом першого ректора Київського університету Св. Володимира проф. М.Максимовича, без Оскольдового хрещення у 860 р. не відбулося б на Русі і Володимирового Хрещення у 988 р., адже саме прийняття хрещення князем Оскольдом приготувало грунт для початкового поширення християнства та подальшого хрещення св. княгині Ольги, а згодом і її онука св. князя Володимира Великого.
Учасники прес-конференції наголосили, що факти походу князя Оскольда Київського на Константинополь у 860 році описані у “Повісті времінних літ”, Іоакимівському, Никонівському, Густинському літописах, Київському Синопсисі та інших вітчизняних джерелах. Аналогічне свідчення про похід Оскольда ми знаходимо і в болгарському рукописі Хронографу Георгія Амартола. Ці стислі згадки доповнють цінні свідоцтва з візантійських хронік. Важливим джерелом з цього питання слугує також візантійська хроніка Манасії, яку в 1894 р. опублікував Франц Кюмон: в ній подається навіть точна дата нападу Руси на столицю Візантії – 18 червня 860 року. Однак найціннішими джерелами про ті події слугують свідчення очевидця – патріарха Св. Фотія Великого (858-867; 878-886), який не лише повідомляє про напад Русі на Костантинополь, а й свідчить, що руські князі, настрашені чудом Божої Матері, відмовились від язичництва і визнавши істинність віри Христової, виявили бажання охреститися. Окрім цього, згідно свідчень Св. Фотія, цісар Михаїл ІІІ вислав до Києва православного єпископа та священників, і на Русі навіть було засновано окрему єпархію (митрополію), яка вже на поч. Х ст. посідала 61 місце у диптиху Константинопольского патріархату.
Під час прес-конференції голова видавничого відділу УПЦ протоіреєй Володимир Савельєв розповів, що в пам’ять про чудо Божої Матері у 860 році під стінами Константинополя, Св. Патр. Фотій запровадив щорічне святкування 2/15 липня свята Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні. Проте це свято особливо дороге не тільки для православних греків, але й для нас, адже воно по праву може вважатися і днем початку християнізації Київської Русі. І це тому до революції саме у цей день прийнято було вшановувати пам’ять нашого першого київського православного князя-мученика Оскольда (у св. хрещенні Миколай), який за сповідування віри Христової у 882 році прийняв мученицьку смерть від язичників, очолюваних Олегом. Своєю мученицькою смертю він розпочав історію християнства на Русі. І хоч тоді цей процес було штучно перервано, проте вже в середині Х ст. за святої блаженної княгині Ольги справу князя Оскольда щодо християнізації Русі було поновлено, а в 988-989 рр. довершено за святого рівноапостольного князя Володимира Київського, який остаточно утвердив святу православну віру на Русі.
В пам’ять про ці події та з нагоди 1150-річчя від початку християнізації Русі, за стародавньою традицією, у день Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні 15 липня православні молитовно вшановують пам’ять першого київського православного князя-мученика Оскольда-Миколая, який віддав своє життя за торжество святої православної віри у землях Київської Русі.
З нагоди означеного ювілею з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира Київського і всея України видавництвом «Дух і Літера» видано книгу дослідника Сергія Шумило «Князь Оскольд і християнізація Русі». Книга присвячена питанням початкової християнізації Київської Русі в IX столітті. Спираючись на різні історичні свідчення, автор досліджує факти прийняття християнства князем Оскольдом Київським після походу на Константинополь у 860 році, а також його мученицької смерті в 882 році від рук язичників, очолюваних Олегом. У книзі подані висловлювання авторитетних істориків і ієрархів Православної Церкви про перше Аскольдове Хрещення Русі, а також на основі архівних матеріалів зібрані факти вшанування князя-мученика Аскольда-Миколая в дореволюційні часи. У книзі автор, з нагоди ювілею 1150-річчя від початку християнізації Русі за князя Оскольда Київського, закликає читачів ушанувати першого київського князя-християнина, мученика за віру Христову, чий подвиг ліг в основу більш ніж тисячолітньої історії християнства на Русі, але пам’ять про якого несправедливо було забуто нащадками.
Книгу рекомендовано до друку рецензійною комісією Української Православної Церкви, а також кафедрою філософії і культурології Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Науковий редактор книги - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Констянтин Гломозда. Літературний редактор – кандидат філологічних наук Світлана Шумило (Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка). Видання книги здійснено видавництвом «Дух і Літера». Обсяг – 120 сторінок.
Під час прес-конференції її учасники також повідомили, що видання книги – це перший крок на шляху до відродження вшанування князя-мученика Аскольда-Миколая Київського. Вже восени 2010 року з нагоди 1150-річчя від початку християнізації Русі на базі Київської духовної академії УПЦ планується організувати міжнародну науково-церковну конференцію, яка буде спеціально присвячена темі першого Оскольдового Хрещення Русі. Аналогічно міжнародну наукову конференцію з цього питання у жовтні планується провести за підтримки ЮНЕСКО у Санкт-Петербурзі (Росія). Планується до кінця 2010 року проведення конференцій з нагоди означеного ювілею також в Ужгородській українській богословській академії ім. свв. Кирила і Мефодія та інших навчальних духовних і світських закладах.