Вітання для Белімової
з рубрики / циклу «вітання»
Так дивно.., що ніяк не зрозумію я природу...
Чомусь я думала, що квіти, як завжди
Народяться у теплу пору року.
А тут наснився метелковий сон,
І чувся блюз, що перейшов у танго,
І грудень-місяць межи двох вогнів
Народжував Белімову-чорнявку!
Мов перли із японських ліхтарів,
Де Київ-крапка, голубий Дунай і камасутра,
Ua, і ритм сонцебиття,
Де простору в коханні мало-то відчутно.
Бажаю неба шовкового синь,
І коронацій слова, як найбільше,
Натхнень бажаю і думок,
І сходинок, що підіймаються все вище!