Привіт
Історія ж банальна, без домальваної пишності,
Без награних емоцій, та друзів дивного осуду.
Першим бонусом моєї революції гідності,
Стала ти, ну і ще дещо з першого погляду.
Соромився спершу, давати волю емоціям,
Щоб не лунав ненароком в словах моїх пафос,
Дивуюсь як змогла запалити в очах полум`я,
Не чув вживу, та чую в голові солодкий голос.
І тане той лід, що окутував моє серце роками,
Не хочу я жодних цариць, а лиш свою Герду.
Ось таке дивне сьогодні від мене вітання,
Бери те, що тепер так гучно бьється під ребрами.
