Про час

війна...час...життя-буття...літо...спека...дощ...і прохолода...і - тому подібне...

...і дощ імжею молитви нашіптує...вустами Бога?...

літо...чарівне літо!...але спотворене орками...

найважче то, певне, чекання...чекання оновлення і свободи...

два дні тому у нас гриміла гроза...усю ніч...нині дивовижна літня пора!...але я чомусь згадав саме про грозу...

гарна сонячна, але вітряна погода...і пил, що змальований у віршику, вітер здіймав на асфальтованій дорозі...

5 | 3

«гадання на монеті» (ворожіння майже...) — Білий вірш

22.05  © Ем Скитаній

...у нас тут канонада - аж усе дрижить...десь вже зовсім поряд грюкає...

вітер такий холодний...то є, певне, останнє слово весни... - сумне...печальне...і холодне...

свята нині...великі свята! а я капарю щось зовсім казна-що про інше...і так завжди у мене виходить...не дочасно...

5 | 2

«у розсвітах весни...» — Вірш

12.04  © Ем Скитаній

наче бо то і тепло...а вітер холодний...небо похмуре...щось недобре відчувається...

вчора до міста приперли цілий ешелон (15 автобусів) кадирівців...навіщо?...в покірне місто?...чергова московитська дурість?...

5 | 2

«Весняний день...» — Вірш

04.03  © Ем Скитаній

не час для віршувань...але вони якось самі собою складаються...

а весна дійсно рання - стільки сонця!...аж пече обличчя...

весна вже цілує обличчя вітрами...а в мене все якісь "зіркові марення"...

5 | 2

«Брехня» — Філософський вірш

14.02  © Вітценко Валентина Миколаївна

Брехня спокійно стала на поміст
І заявила: "Я тут голова".
А Совість, наче Страх, піджала х...

в небесні сині килими
цей день з останніх днів зими...

зима, весна, сонце, мокрий сніг, мороз, потепління... - все нині так заплуталося!...

оця ось міль, влетіла що нізвідки... -
ворожа відьма її наворожила.
спіймав цю міль, прихлопнув тої ж миті...

застудився трохи...підбираю соплі...ледь встигаю міняти носовички...і фантазую на різно всяке...

вітер, мороз, в хаті холодрига...а я оце хукаю на пальці і пишу цього віршика...забавно виходить...і біло...

як ніколи свята ці у мене обійшлися - майже! - без "звеселяючих" напоїв...тому от такі трапилися віршовані рядки...

5 | 3

«Кава на ранні...» — Білий вірш

08.01  © Ем Скитаній

сьогодні так сонячно, що не віршувати просто неможливо...а ще й на тверезо...

вчора була завірюха у нас...а сьогодні щось біля нуля...тане все наче і не тане - не зрозуміти...але ж холодно, заррраза! як...

сумбурний передсвятковий пошук загубленого поетичного слова...

передноворічний...але зовсім не новорічний настрій...не святковий...

одразу не загрузив повністю тривірш, бо вважаю його як випадково створеним із трьох окремих віршиків...

...а таки чути брязкання зброєю путиноїдів об землю моєї вітчизни...

віршик під настрій...- а настрій нікудишній...та ще й москаль брязкає зброєю...тварюка така!

...ніч була дощовою..з ранку було +3 за Цельсієм...зараз трохи тепліше...і дощу нема...

в цьому віршику порада є самому собі...іронічно...