02.04.2018 12:03
для всіх
465
    
  2 | 2  
 © Роман-Мтт

Що таке горор/хорор/жахи і нащо воно потрібно

Що таке горор/хорор/жахи і нащо воно потрібно

з рубрики / циклу «реальне»

З жанром Хорор/Горор все просто: це коли лячно до всирачки :) але не просто так.

Твори, які можна віднести до горору містять:

  • натуралістичні описи тортур, вбивст, расчлєньонки, іноді з додаванням сексуальних збочень чи інших видів табуйованої поведінки. Крайні прояви в таких описах зазвичай називають сплатерпанк (сплешери) - це твори без гальм. Твори побудовані на суцільній відразі щодо спостерігання внутрішніх органів людини, страху фізичного болю і страху померти;
  • Містичні твори. Основний інструмент для досягнення страху у людині - це використання страху перед невідомим. Активно використовуються забобони, містичні описи, міфологічні створіння. Страх смерті і фізичного болю використовується менше, але він має бути присутнім.
  • Соціальні твори. Будуються на основі соціальних страхів, які призводять в результаті до розвитку фобій і девіантної поведінки. Результат, як правило вбивство чи самогубство. І те і те може бути проявом як протесту, так і просто маніакальною неконтрольованою поведінкою. Також можуть бути присутні сюжети самокаліцтва тощо.

Основна ознака - це присутність страху померти, отримати біль, відраза, страх невідомого протягом всього сюжету. В чистій містиці смерті може і не бути, але є твори в яких:

  • містика може бути нестрашною.
  • жахи можуть бути різними (без крові і росчлєньонки чи збочень)
  • психологічні трилери часто бувають жахами

Загалом горор, як і порно, вважаються окремими дослідниками літератури на Заході, лише крайнім проявом сатири чи іронії. І часто "жахи" читати не гидко, а саме смішно (особливо коли автори не знаються на людській анатомії і поведінці, чи плутаються в назвах, ознаках, поведінкових моделях міфологічних істот тощо).


Існує бачення, що саме жахи підвищують життєвий тонус людей: коли людина бачить на екрані, чи читає про жахіття, то підсвідомо радіє, що це сталося таки не з нею, а з якимось героєм, життя читача виглядає на фоні сюжету жахів ще досить щасливим та влаштованим. Звісно вагітним та впічятлітєльним - не рекомендовано (хоча окремим впічатлітяльним - можна, бо стрес - теж інструмент впливу на власний характер).

Я особисто читати таке став років у 16. А писати наважився лише після 35.


Кому цікаві питання страху, механізми виникнення страху - читати можна завжди. Вивчати для цього треба: психологію, анатомію, методи надання допомоги постраждалим, медичні операції, ТБ і наслідки її порушення, міфологію, історію (битв, тортур, зрад), окремі легенди і карти хворих на хвороби голови, зору, слуху.


Ну і мати власних три-чотири історії, з вашою участю, коли питання було руба: або вижити, або - померти, бути свідком подібних подій. окремо рекомендую знати механіку руху людини, як вона отримує травми і які саме отримує (щоб після 5 пострілів в серце жертва не стинала ще хвилин так десять і більше :) ). Як виникають гострі відчуття - теж треба знати (хімія гормонів, механіка подій що до того призводить)


І не боятися - тоді вийде написати непоганий текст.


А найлегше налякати читача/глядача в стані саспенсу ;)

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.04.2018 08:43  Тетяна Белімова => © 

Романе, маю відразу до Вас питання:

"ТБ і наслідки її порушення", - це Ви про що наразі? Я "ТБ" сприймаю вже три роки винятково як власний криптонім)))))

Соромлюся запитати, а "Львівдозапорно" сюди ж, у Вашу класифікацію втрапляє??? А то О.З. грозить нам спільною презентацією на Арсеналі, і Ви знаєте, страшно! Не за себе навіть, ми ж на підборах і відіб`ємося у разі чого. За читачів душа болить... Принципова відмінність жанрів у цьому випадку могла б розвести нас у різні закапелки Арсеналу.

Знаєте, Романе, я пораджу авторові "Літературознавчої енциклопедії" при наступному її перевиданні використати Ваші літературознавчі пошуки! Бо справді цікаво й актуально)))