Вперше в театрі опери та балету
У минулому році я гостював у своєї тітки і ми разом з нею пішли в театр опери і балету. Я відвідував подібне місце вперше, ми живемо в невеликому місті, де немає свого театру. В той день показували балет «Лускунчик».
Тітка пояснила мені, як потрібно поводитися в театрі. Чесно кажучи, багатьох речей я не знав. Наприклад, того, що в такі місця прийнято одягатися певним чином, потрібно відключати телефон, перебуваючи в залі, під час вистави не можна розмовляти та створювати будь-який інший шум і незручності для інших глядачів. А якщо вистава дуже подобається, то аплодувати можна стоячи.
З огляду на те, що в театрі я ні разу не був, моє захоплення зрозуміти нескладно. Велична старовинна будівля з потужними колонами, високими склепінчастими стелями і писаними стінами здалися мені королівським палацом. У театрального залу свій особливий запах, я до сих пір його згадую. Атмосфера вечора була дуже незвичайною, навіть урочистою. Всі присутні були красиво одягнені: дами – у вечірніх сукнях, а чоловіки – в костюмах, у багатьох були невеликі театральні біноклі, щоб краще бачити, що відбувається на сцені.
А там відбувалося щось неймовірне. Артисти пурхали як метелики, виконуючи складні фігури, в очі впадало буйство фарб красивих, яскравих костюмів, а оркестр був просто неповторний. Завдяки музиці Чайковського я відчув повне занурення у казку. Мишаче військо було дуже витонченим і граціозним, а очі на їх масках світилися. Всі персонажі вийшли дуже достовірними: Марі, хоробрий Лускунчик, іграшки. Особливий святковий відтінок балету надавала ялинка. Я, та й всі в залі, отримали масу позитивних емоцій.
Це, напевно, був один з кращих вечорів в моєму житті. Навряд чи я коли-небудь забуду свій перший похід в театр. Я подякував тітку за такий цікавий відпочинок. Думаю, що коли-небудь ми повторимо його знову.