Людина і природа
Людство протягом довгого часу замислюється над питаннями, пов`язаними з природою. Ця тема знайшла своє відображення в філософських трактатах, в художніх творах через своє першочергове значення. Однак кожен день ми проводимо в світі, який наповнений лісами, ріками, морями, тваринами і рослинами, тому замислюватися над цими речами слід не тільки вченим, але і простим людям.
Людина – частина природи, яка прагне відокремитися від неї. Жоден вид на Землі не створює штучний світ, відокремлений від решти, не здатний контролювати або стримувати природні явища або шкодити планеті. Природа володіє механізмами регулювання процесів, що відбуваються в ній, але людина, в тій чи іншій мірі, пристосувався до цього, і навіть сама впливає на неї.
Ми постійно користуємося дарами природи: починаючи з продуктів харчування, закінчуючи різними природними ресурсами, в тому числі водою і повітрям. У той же час потреби людини виходять за рамки необхідності для існування. Бажання надлишків і розкоші – породжує надмірне споживання і нанесення шкоди навколишньому середовищу. Дії людини вже призвели до появи Червоної книги, до забруднення світового океану, до знищення лісів, розширенню площ пустель.
Тільки в двадцятому столітті люди усвідомили, що поставили під загрозу людство. У той час як природа може існувати без людини, людина не може жити поза нею. Тому люди почали приймати спеціальні закони для її захисту, проводити заходи, спрямовані на її збереження.
На мою думку, людина і природа повинні існувати в гармонії. Для цього кожному слід усвідомити це і діяти на благо навколишнього світу.