17.11.2014 12:53
for all
167 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Георгій Грищенко

Природа і людина

Вже завмерла вся природа, 

Почорнів привітний ліс

У чеканні, що негода

Ось проявить свою злість.


Та негоди щось немає, 

Але злість є від людей, 

Йде війна і все палає, 

Нищать навіть і дітей.


І природа вже не терпить

І хвороби надсила, 

Поки всіх нас не умертвить, 

Щоб природа ожила.


Бо людина звір нещадний, 

Нищить все, що є живим

І себе, бо дуже жадний

І не гребує нічим.


Нащо звір такий їй здався

І без нього можна жить, 

Дуже швидко розвивався

Й хоче світ переробить.


Тож природа переможе, 

Бо сильніша за людей, 

Вразуми їх милий Боже

І лиши страшних ідей.



м. Київ, 16.11.14.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.11.2014 12:10  © ... => Деркач Олександр 

Згоден з Вами. Дякую за відвідини. 

 18.11.2014 12:07  © ... => Ем Скитаній 

Дякую за розуміння та підтримку. 

 18.11.2014 12:07  © ... => Суворий 

Дякую за відвідини та розмні слова. 

 18.11.2014 09:48  Деркач Олександр => © 

в людях не тільки божественний, а й тваринний початок присутній, тому якийсь з них початок покінчить із нами якщо не схаменімось... 

 17.11.2014 14:15  Ем Скитаній => © 

гарний віршик! на вигляд простенький, а штовхає до роздумів...людина в природі - ніщивний хижак...і то прописна істина...а як усякий хижак він нищить і собі подібних...перелічувати причини цього - то вже справа філософії...якщо вона при розумі... 

 17.11.2014 13:40  Суворий => © 

Чем больше узнаю людей - тем больше нравятся собаки...