Про природу

Осінній храм... Ранкова тиша, Уроче й благосно дзвенить.Світанок чистотою дише, Та купол храму золот...

/Вірш для дітей/ Чому лютуєш, мила Зимо? Не хочеш віддавати трон? А чи жартуючи незримо, Свій хочеш зберегти хітон?

Твір про безмежну любов бабусі й маленької онучки, що живуть в одному вимірі. Про любов до природи та рідного краю, традицій і звичаїв.

СЕРЦЕ ЛІТА (Місяць Липень)Липень вправно та зухвало стоголо́сий взяв акорд, Грозові дощі та спек...

Це якась не дуже зрозуміла, але таємнича історія про людей, які загубились в лісі біля болота. Тут я...

Посеред ланів широких, та живих пахучих трав, Де гуляє тільки вітер, місяць Червень заблукав.Весна...

Ще трохи і смагляве Літо наскоком прибіжить до нас, Бо, до фіналу вже підходить Весни благословенни...

Відкрива́ весняне Небо вже для сонця жалюзі, Щоб на Землю просочились полум’яні вітражі.Потік ...

емоції та внутрішній світ у його гармонічній взаємодії з природою

До нас Березень, ще юну й молоду Весну привів, Дочекався брата - Квітня, й своє місце уступив.Як п...

Про процес утворення, зростання і закінчення існування хмари

Пташка пісеньку співає, Ранок людям сповіщає, Промінь в вікнах виграє, Сонце, ніжачись, стає.Вже н...

Ще ночами підмерзає та холодний вітер дме, Й латки снігу крижаного ще маячать де-не-де.Все застигло ...

Місяць Лютий. Двадцять восьме. Покидає нас Зима!Для кого́сь вона жада́на, для кого́сь, немов тюрма...

Після Січня місяць Лютий на посаду заступив, І одразу всюди хаос та гармидер учинив.Наробив біди лих...

Вже зійшлися на нара́ду всі дванадцять місяців, І по черзі кожен скаже, щось про себе пару слів.Кож...

Скуйо́вдилась патлата грива В гнідого статного коня.Дорога йде дугою криво, А сані мчаться ...

Красі дивуюся, розмитій вдалині, В туман зануреній, ранковій тишині..

Зійшлися дві стихії - два океани, Велична зустріч двох світів. Змагаються вони, як два титани, ...

* * * Наснилось ніжне море, щастя бриз п’янкий. Ідуть, немов сонети, щирі хвиль рядки. І рими – чайки гонять серця ритм швидкий, Думки тікають вгли...

Почався час для байки за столом. – «У нашім озері живе цар-сом.

Цвіте спірея біля двору, Спада каскадом білий цвіт. Люблю весняну ніжну пору. Летять пташині зграї вгору З каштанових розквітлих віт.

Мчиться громовержця колісниця. Збилися докупи хмари всі. Зевса грізна і важка десниця: Ось він — тут, у всій своїй красі.

Сьогодні буде цілий день, немов захмарений цей ранок,

Ставочки й верби, Ковалівські гори, До обрію пшеничнії поля,

на вулиці дощ, холодрига...сиджу у хаті у якійсь прострації...мерзну...з нудьги лізе у голову всіляке...

Дощить. Краплини шумно б’ються в дах; птахи всі поховалися у листі

У ковідом незайнятому лісі поліським партизаном я живу,

Завмерли по бокам алеї. Чи в листопад, чи в снігопад –

Лізе, лізе равлик по моріжку, виставляє равлик довгі ріжки. А на спині в равлика хатинка. Заболить у тебе, равлик, спинка!