Про природу

Почався час для байки за столом.
– «У нашім озері живе цар-сом.

Цвіте спірея біля двору,
Спада каскадом білий цвіт.
Люблю весняну ніжну пору.
Летять пташині зграї вгору
З каштанових розквітлих віт.

Мчиться громовержця колісниця.
Збилися докупи хмари всі.
Зевса грізна і важка десниця:
Ось він — тут, у всій своїй красі.

Сьогодні буде цілий день,
немов захмарений цей ранок,

Ставочки й верби, Ковалівські гори,
До обрію пшеничнії поля,

на вулиці дощ, холодрига...сиджу у хаті у якійсь прострації...мерзну...з нудьги лізе у голову всіляке...

Дощить. Краплини шумно б’ються в дах;
птахи всі поховалися у листі

У ковідом незайнятому лісі
поліським партизаном я живу,

Завмерли по бокам алеї.
Чи в листопад, чи в снігопад –

Лізе, лізе равлик по моріжку,
виставляє равлик довгі ріжки.
А на спині в равлика хатинка.
Заболить у тебе, равлик, спинка!

Солнечный диск обливается потом,
В небе дан старт для загруженных туч.
Всех оглушило раскатистым громом!
За облаками исчез светлый луч.

5 | 6

«Там, серед сосен» — Новела

23.05.2020  © Мишко Вороненя

Мої сосни! Романтизую бір та теплу весняну ніч, її сутність, пропускаю через себе й виливаю це в рядки.

Молодий лісник побудував у лісі велику кам`яну хату і посадив дуба під вікном.
Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

Приехали на Арабатскую стрелку на отдых. Нас четверо взрослых и двое детей-внучек. Приехали на своём Форде-транзите.

5 | 1

«Трупи дерев» — Мініатюра

07.03.2020  © Влад Дяден

Скажіть мені, чого старше покоління, зокрема політики, не чує крики молоді? Бо вони егоїсти, бо вони не розуміють, що їхні нащадки потім будуть проклинати їх... А ми звемо на допомогу, адже хочемо щасливого майбутнього у світі з нормальною екосистемою.

Дивуюся красі, розмитій вдалині,
Зануреній в туман ранковій тишині.
Не видно майже сонячного диска.
Не чути голосу ні ластівки, ні плиски.

Я не люблю, коли багато світла,
я не люблю, коли сама пітьма.

Бог, змити з душ мерзоту,
шле дощ у нагороду.

Накритий хуртовиною у полі
від вітру заховавшись у скирті̀

5 | 2

«Природній добір» (Дарвінізм | Частина 2) — Наука та техніка

30.11.2019  © Мій Світогляд (Бібліотечка)

Всім відомо, що людина вміє виплекати, користаючись в основному законом спадковості, часто найдивовижніші види рослин і тварин. Природа робить те саме — бо виживають лише ті істоти, які мали якусь корисну для них прикмету і цю прикмету передають нащадкам.

На перерахуваних законах спирається теорія еволюції, але її нервом, її основою є встановлений Дарвіном закон „боротьби за існування". Усі живі істоти мусять безперестанно боротися з підсонням та іншими істотами, бо щоб зберегти своє життя в житті своїх нащадків.

На дворі уже листопад, а комарі продовжують гризти ночами як ні в чому не бувало. І буквально вчора, вихоплений нечистою силою вчергове зі сну, подумав прислухаючись, як вона бурхливо радіє в темряві теплу, ось про що…

Я з джерела, що б`є з під клена,
води цілющої нап`юсь.

На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю.

Стоходом* лине місяць вповні,
занурюючи в срібні сни

Ночь как будто на исходе,
На востоке брезжит свет,
Звёздный мир на небосводе,
Потерял свой яркий цвет.

Чому, розвиваючись, людство все далі віддаляється від матінки природи? Шкільний твір на тему: Природа і людина в сучасному світі.

Хай буде на нашій планеті баланс і рівновага! Шкільний твір на тему: Природа і людина.

Про природу та людину. Шкільний твір на тему: В здоровому тілі – здоровий дух.

В темнім лісі джерело
синє кинуло крило
на траву шовкову,
почало розмову