15.09.2019 16:17

для всіх

92

2 | 2

 © Владимир Нищимный

Прохолодою ранок вітає...

Прохолодою ранок вітає

Осінь в буднях сільського життя, 

Позолоту у літо вплітає, 

Наряджає в своє вишиття.

І сріблястою хвилею в лузі

Ніч розтанула, наче чийсь сон, 

І на зміну примарних ілюзій

В небі сонечко всілось на трон.

В палісадниках свіжі й рум`яні

Умиваються айстри в росі, 

А в садах вже достиглі й духмяні

Виснуть яблука й груші в красі.

Вже у вирій летять дикі гуси

І, прощаючись, в небі кричать...

Вийде нічка, застелить обруси, 

Місяць з зорями буде вінчать...

І в замріяні далі безмежні

Знов злетять над селом чиїсь сни...

Як люблю я ці чари бентежні, 

Що приходять лише восени...

Львів, 15.09.2019