15.09.2019 16:17
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Прохолодою ранок вітає...

Прохолодою ранок вітає

Осінь в буднях сільського життя, 

Позолоту у літо вплітає, 

Наряджає в своє вишиття.


І сріблястою хвилею в лузі

Ніч розтанула, наче чийсь сон, 

І на зміну примарних ілюзій

В небі сонечко всілось на трон.


В палісадниках свіжі й рум`яні

Умиваються айстри в росі, 

А в садах вже достиглі й духмяні

Виснуть яблука й груші в красі.


Вже у вирій летять дикі гуси

І, прощаючись, в небі кричать...

Вийде нічка, застелить обруси, 

Місяць з зорями буде вінчать...


І в замріяні далі безмежні

Знов злетять над селом чиїсь сни...

Як люблю я ці чари бентежні, 

Що приходять лише восени...



Львів 15.09.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.09.2019 19:42  Каранда Галина => © 

Красиво. В мене є вірш, який починається майже так само: 

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо