29.10.2019 23:00
for all
35 views
rating 5 | 2 users
 © Владимир Нищимный

Посміхнись мені щиро в світанок...



Посміхнись мені щиро в світанок

День прийдешній, печаль відігрій, 

Поверни знов на батьківський ґанок

У дитинства нездійснених мрій.


Обніми легким подихом вітру

І казки про любов нашепчи, 

Я ввійду в цю уявну палітру, 

Лиш в коханні літати навчи.


Не спіши, вже слабкі мої коні, 

І не та в них з роками хода.

Сивина вже присіла на скроні, 

Тільки все ще душа молода.


Посміхнись мені щиро в надвечір, 

І розсій у садочку туман, 

Я розправлю, як в юності, плечі

І знайду свій забутий роман...

Львів, 29.10.2019


Владимир Нищимный цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора