29.10.2019 23:00
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 1 users
 © Владимир Нищимный

Посміхнись мені щиро в світанок...



Посміхнись мені щиро в світанок

День прийдешній, печаль відігрій, 

Поверни знов на батьківський ґанок

У дитинства нездійснених мрій.


Обніми легким подихом вітру

І казки про любов нашепчи, 

Я ввійду в цю уявну палітру, 

Лиш в коханні літати навчи.


Не спіши, вже слабкі мої коні, 

І не та в них з роками хода.

Сивина вже присіла на скроні, 

Тільки все ще душа молода.


Посміхнись мені щиро в надвечір, 

І розсій у садочку туман, 

Я розправлю, як в юності, плечі

І знайду свій забутий роман...



Львів 29.10.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Владимир Нищимный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо