Посміхнись мені щиро в світанок...
Посміхнись мені щиро в світанок,
День прийдешній, печаль відігрій,
Поверни знов на батьківський ґанок
У дитинства нездійснених мрій.
Обніми легким подихом вітру
І казки про любов нашепчи,
Я ввійду в цю уявну палітру,
Лиш в коханні літати навчи.
Не спіши, вже слабкі мої коні,
І не та в них з роками хода.
Сивина вже присіла на скроні,
Тільки все ще душа молода.
Посміхнись мені щиро в надвечір,
І розсій у садочку туман,
Я розправлю, як в юності, плечі
І знайду свій забутий роман...
Львів, 29.10.2019