Знову хмарки, мов гуси в запруді...
Знову хмарки, мов гуси в запруді,
Розбрелися під синню небес,
І пливуть над селом білогруді,
Заглядають у дзеркала плес.
А над ними одвічне Світило,
А під ними – мережки плаїв.
Літо в ирій птахів відпустило
І присіло у тиші гаїв.
Вітерець доторкнувся до иви,
Сколихнувся у шелесті лист,
І злетів під сорочині співи,
Закружляв золотий падолист.
То вже осінь крокує невпинно,
В трави барви її розлились,
Із печаллю, і смутком невинно
Павутинки над світом сплелись...
Львів, 28.10.2019