Посміхнись мені щиро в світанок...
Посміхнись мені щиро в світанок,
В дні прийдешнім печаль відігрій,
Поверни знов на батьківський ґанок
У дитинства нездійснених мрій.
Обійми легким подихом вітру
І казки про любов нашепчи,
Не згаси у душі моїй іскру
І у мріях літати навчи.
Посміхнись мені щиро в надвечір,
І розвій у садочку туман,
Я розправлю, як в юності, плечі
Допишу свій забутий роман...
Поспіши, вже слабкі мої коні,
І не та в них з роками хода,
Сивина вже присіла на скроні,
Тільки все ще душа молода.
Посміхнись мені щиро в світанок,
В дні прийдешнім печаль відігрій,
Поверни знов на батьківський ґанок
У дитинства нездійснених мрій…
М. ЛЬВІВ, 28.12.2024