Мій характер
Всі говорять, що у мене складний характер. Дійсно, через нього я часто потрапляю в не дуже приємні історії. А вся проблема в тому, що коли я помічаю, що хтось чинить несправедливо, не можу промовчати. Я вважаю за краще сказати цій людині прямо в обличчя все, що я думаю, а не шепотітися десь за рогом, поширюючи чутки і плітки. Кому таке сподобається? Звичайно ж, після кількох подібних епізодів, про мене стали говорити, що мій характер не цукор.
Я розумію, що репутація багато значить, і краще бути в очах інших людей м`якою і поступливою. І я чесно намагаюся такою бути, але жити за подвійними стандартами мені ніяк не підходить. Я ніколи не зможу говорити в очі людині одне, а за очима – інше. Я зрозуміла, що і залишатися байдужою у мене теж не вийде. Тоді як бути? На допомогу мені прийшла моя подруга, вона дала дуже слушну пораду. Вона сказала, що не варто одразу висловлювати весь негатив до людини, а спробувати пояснити переваги відмінного вчинку. Можливо, це допоможе людині змінитися. І головне, це варто робити спокійно і ненав’язливо.
В іншому мій характер нічим не примітний. Я люблю чесність і щирість, мені подобається доброта. Я намагаюся працювати, щоб у мене були ці якості. Але найголовнішою особливістю мого характеру є те, що у мене є почуття власної гідності. Я поважаю людей і їхню точку зору, але і не дозволяю, щоб хтось змінив мене і мою думку.