ЛР. Моделювання радіоактивного розпаду
11 клас Мета онлайн уроку: в ході дослідницької діяльності під час дистанційного навчання закріпити знання учнів про радіоактивний розпад, експериментально перевірити закон радіоактивного розпаду на моделі
М. Маров
Актуалізація опорних знань. Онлайн перевірка знань
Перед початком лабораторної роботи, пригадайте урок «Радіоактивність. Основний закон радіоактивного розпаду» та пройдіть повторно тест по даній темі.
Тест "Радіоактивність. Основний закон радіоактивного розпаду"
Вивчення нового матеріалу
Опрацьовуємо дистанційно лабораторну (експериментальну) роботу №8 «Моделювання радіоактивного розпаду». При підготовці використовуємо матеріал на ст. 250-252 за підручником «Фізика 11 клас, В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий».
Але спочатку перегляньте відео. Дану експериментальну роботу можна виконувати на основі відеоуроку.
Далі в робочих зошитах записуємо тему, мету, обладнання, хід роботи, дані вимірювань та висновок.
Але насамперед, ще раз повторіть правила з техніки безпеки, які вказані на форзаці підручника!
Лабораторна робота №8 «Моделювання радіоактивного розпаду».
Мета роботи: змоделювати радіоактивний розпад, перевірити на моделі закон радіоактивного розпаду.
Обладнання:
1. 128 однакових монет (або 128 однакових квадратиків з картону з міткою з однієї сторони).
2. Два стаканчики.
3. Таця.
4. Кольорові олівці або фломастери.
5. Міліметровий папір (по можливості).
Хід роботи
Дослід.
1. Під час експериментальної роботи кожен має провести три однакових досліди. Тому розпочинаємо з підготовки таблиці, в яку будуть вноситися дані. Кожен дослід виділимо окремим кольором. Згодом, під час опрацювання результатів та малювання графіків, для кожного графіка використаєте таке ж саме забарвлення.
Дослід | Кількість кидків, n | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1 | Число «ядер», що не розпалися, N | 128 | ||||||||
Число «ядер», що розпалися, N’ | – | |||||||||
2 | Число «ядер», що не розпалися, N | 128 | ||||||||
Число «ядер», що розпалися, N’ | – | |||||||||
3 | Число «ядер», що не розпалися, N | 128 | ||||||||
Число «ядер», що розпалися, N’ | – |
2. Тепер приступаємо до виконання експерименту. Монети в нас символізуватимуть розпад атомів. Монета, яка впала «гербом» вгору – атом, що не розпався; монета, яка впала «гербом» донизу – атом, що розпався.
Перемішаємо в стаканчику усі монети (або квадратики з картону з міткою з однієї сторони, що символізуватиме «герб») та висиплемо в тацю. Порахуємо усі монети з «гербом» вгору та монети з «гербом» вниз, та внесемо дані в таблицю. Далі монети, які символізують атоми, що розпалися («герб» вниз), відкладаємо в другий стакан, а інші – знову перемішуємо в першому стаканчику та повторно висипаємо. І так 8 разів, або поки не лишиться менше 5 монет.
Повторимо даний пункт ще два рази, адже для точності нам потрібно виконати 3 досліди. Кожен заповнюємо своїм кольором.
Опрацювання результатів експерименту
3. Намалюємо графік залежності N(n) для кожного досліду – залежності числа N ядер, які не розпалися, від кількості кидків n. Кожен графік матиме свій колір. Приклад графіка для одного досліду нижче. Для побудови використайте цілу сторінку зошита або ще краще, окремий лист міліметрового паперу, який вклеїте в роботу
4. Чорним кольором побудуйте на тих же осях графік функції, який виражає закон радіоактивного розпаду: N=N0·2-n, де N0=128. Усі графіки в лабораторній роботі виконати на одній системі координат для зручності порівняння.
Висновок:
5. Порівняйте графік чорного кольору з кольоровими. Зробіть відповідний висновок та запишіть його в робочий зошит.
Домашнє завдання
Знайдіть через додаткові джерела інформацію про Марію Складовську-Кюрі та напишіть есе про наукові відкриття та досягнення цієї надзвичайної жінки.
Крім того, бажаючі, можуть зняти невелике відео з експериментом та надіслати своєму вчителю фізики.
2020 р.