Прогулянка по лісі
Для мене немає нічого красивішого, ніж ліс. Ми з батьками часто їздимо на грибне полювання. І хоч іноді ми повертаємося без значної здобичі, але завжди веселі.
Гуляючи по лісі приємно спостерігати за його мешканцями. Білки грайливо бігають одна за одною наввипередки, і ховаються за стовбурами дерев. А їжачки з поважним виглядом господарів ходять у пошуках припасів на зиму. Дятли розучують мелодію, весело вистукують її, готуються до концерту. Життя кипить і у зайців. Вони несміливо показують свої сірі мордочки, а потім зі стрибка швидко тікають.
Гуляючи по лісі, ми знаходимо галявину і зупиняємося на привал. Тато викопує яму для багаття, щоб полум`я не завдало шкоди природі. Він ніколи не забуває загасити вогонь і закопати яму, коли ми йдемо. Ми запікаємо картоплю з сардельками, розповідаємо різні історії. У лісі швидко темніє, тому, ми поспішаємо потрапити додому ще коли видно стежку.
Кошики, наповнені грибами і красивими листочками, що зібрали ми з мамою, на зворотному шляху несе тато. Тоді, звільнившись від ноші, я встигаю шукати в кущах різну ягоду. Шлях додому завжди коротше. І, ще повні сил, ми можемо затриматися, щоб сфотографуватися на тлі красивого потужного дуба, або з цікавою білкою.