Захист двигунів від перегріву
Джерело перегріву двигуна може перебувати в обмотці статора, в роторі, підшипниках, в місці електричного підключення. У всіх перерахованих випадках теплова енергія виділяється на корпусі електродвигуна. Як правило, джерелом нагрівання є обмотка, тому температурні датчики зазвичай встановлюють біля неї, в лобовій частині двигуна, яка найменше охолоджується вентилятором обдуву.
В якості датчиків, котрі слугують контролюючими органами від температурних коливань, зазвичай використовують напівпровідникові PTC (Positive Temperature Coefficient) терморезистори (термістори та позистори). Термісторний захист найбільш ефективний, оскільки реагує на всі можливі причини виникнення перегріву – заклинювання підшипників або навантаження (швидке нагрівання), перевантаження, обрив фази або погане охолодження (повільне нагрівання).
Стандартний опір позистора при температурі +25°С має бути не більше 300 Ом. При підвищенні температури до порогової, опір різко зростає до значень більше 2 кОм.
Якщо електродвигун розташований у відповідальному місці, доцільно встановити кілька датчиків усередині нього і на корпусі з метою постійного моніторингу і швидкого реагування на позаштатні ситуації.
Для захисту від перегріву корпусу дуже важливо забезпечити правильну роботу повітряного охолодження. В системі охолодження використовується вентилятор обдування, крильчатка якого насаджена на вал електродвигуна. Ефективність обдування знижується з підвищенням температури навколишнього середовища. Робоча потужність двигуна може дорівнювати номінальній при температурі середовища не вище 40°С.
При підвищенні температури повітря, потужність на валу повинна бути знижена, інакше двигун почне перегріватися. Так, при температурі навколишнього середовища +60°С потужність не повинна перевищувати 82% від номіналу.
На перегрів двигуна також впливає висота його установки над рівнем моря. Це пов`язано з меншою ефективністю відбору тепла повітряним потоком на великих висотах. Наприклад, якщо на висотах до 1000 м робоча потужність буде дорівнювати номінальній, то на висоті 4000 м потужність необхідно знизити до 80%.
На великій висоті і при високій температурі навколишнього середовища можна й знижувати механічну потужність, якщо забезпечити примусове інтенсивне охолодження. Більш того, при інтенсивному охолодженні і нормальних умовах роботи можна домогтися потужності вище номіналу. У таких випадках потрібно просто приділити особливу увагу моніторингу температури двигуна.
