Звичайний перехожий
з рубрики / циклу «Війна»
Ще вчора був звичайний перехожий,
І як усі дітей ростив, кохав …
Десь з нами поруч жив він, може.
Тепер на захист Неньки став.
Покинув дім, роботу і родину,
Добробут та розмірене життя.
Бо знає- зло прийшло вбивати Україну,
Топтати її землю, плюндрувати стяг.
Для нього ж рідне все тут і степи, і гори.
Тут його діти народилися й ростуть.
І жовте поле, синє море,
І ті хрущі, що понад вишнями гудуть.
Пішов, хоч знає- можуть вбити...
Та попри все він не спинився, йде…
Бо мАє КраЇну свою захистити,
Їй свОє життя на алтар покладе!
Важливо, щоб про нього знали,
Щоб не згубився слід серед банальних фраз,
Наступні покоління- пам’ятали:
Він віддає життя, щоб захистити нас!
