18.10.2021 23:13
for all
32 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Каранда Галина

Доля віршів

Доля віршів « …нема, нема, - та й родяться вірші…»
© Савчук Віталій Володимирович

Цікава доля віршів, що з душі

Вряди-годи, буває, проростають.

І хочеш чи не хочеш, а пиши, –

Вони твого бажання не питають.


Буває, відмахнешся, – не до вас!

Ідіть собі до інших, до поетів, 

Туди, де вже окрилений Пегас

Чекає лиш, щоб вам надати злету, 


Аби піднЕстись з вами на Олімп, 

Аби мільйони вас, як гімн, співали, 

І небожителі, поправивши свій німб, 

Рядочки - афоризми цитували.


А я що можу? – тільки відпустить:

Раз проситесь – будь ласка, ради Бога.

Ось перед Вами – весь широкий світ.

Ідіть собі. Тут, кажуть, є й дорога.


На всесвіту безмежних сторінках

В надії, що колись їх прочитають, 

Блукають вірші по чужих стежках, 

Нема, нема – та десь і виринають…



Лубни, 18.10.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.11.2021 17:02  Микола Коржик. => © 

Прекрасно!!! Чудово. 

 06.11.2021 23:07  © ... => Марія Деленко 

Спасибі) 

 06.11.2021 22:49  Марія Деленко => © 

Ой, як гарно сказано! Люблю вірші про вірші. Дякую за насолоду прочитання. 

 19.10.2021 20:48  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую 

 19.10.2021 20:34  Анатолій Костенюк => © 

Зворушливо правдиво.

 19.10.2021 19:52  © ... => Ольга Шнуренко 

Цікаво. От писала вірш, і не знала, що вірш з такою назвою вже є.

Ніщо під місяцем не нове...

Дякую.

 19.10.2021 10:26  Ольга Шнуренко => © 

В УНІСОН ДО ВАШОГО ВІРША...

Кожен вірш, відпливаючи, тоне
У розгніваних сонце-парах,
промінь-пломінь жене їх і стогне,
Випаровує мізерний прах...
Кожен вірш, відпливаючи, гине
У байдужій небесній імлі,
Морок ночі жорстоко поглине,
Все, що світле сіяло в мені…
Ясні зорі - омріяна зона,
Подарують чарівний хітон,
Світлі вірші, як сонячні грона,
не відніме в поета ніхто!

(за мотивами вірша «Судьба стиха»
Сергей Бобров) 

 19.10.2021 10:11  КАЛЛИСТРАТ => © 

Та да! Без мук творчества - никуда )))
Работать надо ))) 

 19.10.2021 09:42  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Так. Але буває - він наче прийшов сам, але якось не до кінця!)) Пара строф влітає, а на середині третьої - ступор у вигляді негодящої рими чи зайвих складів. І сидиш-сидиш, кинути його гріх, незавершиним лишити шкода. От і мучишся над тим одним рядком, псуєш його-псуєш, щоб потрібне слово знайти. І не факт, що знайдеш. Зате все інше само якось з ефіру прилетіло і матеріалізувалося!) 

 19.10.2021 08:00  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный стих, пани Галина! Спасибо.

Да так оно и есть.
С двух строчек уже становится понятным: стих написан или сам пришел! Есть разница )))