Доля віршів
« …нема, нема, - та й родяться вірші…»© Савчук Віталій Володимирович
Цікава доля віршів, що з душі
Вряди-годи, буває, проростають.
І хочеш чи не хочеш, а пиши, –
Вони твого бажання не питають.
Буває, відмахнешся, – не до вас!
Ідіть собі до інших, до поетів,
Туди, де вже окрилений Пегас
Чекає лиш, щоб вам надати злету,
Аби піднЕстись з вами на Олімп,
Аби мільйони вас, як гімн, співали,
І небожителі, поправивши свій німб,
Рядочки - афоризми цитували.
А я що можу? – тільки відпустить:
Раз проситесь – будь ласка, ради Бога.
Ось перед Вами – весь широкий світ.
Ідіть собі. Тут, кажуть, є й дорога.
На всесвіту безмежних сторінках
В надії, що колись їх прочитають,
Блукають вірші по чужих стежках,
Нема, нема – та десь і виринають…
Лубни, 18.10.2021
