Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.01.2014 18:16Книга
Про літературу  
Гра у тексти, або текст у грі
30000
З дозволу батьків
© Тетяна Белімова

Гра у тексти, або текст у грі

Тетяна Белімова
Опубліковано 11.01.2014 / 21210

У сучасному світі, іронічному і переакцентованому, де відбулися численні зміни стереотипів та уявлень про стосунки між нимнею, розібратися у гендерному питанні дедалі важче. Сильна і слабка статі… Якими є їхні означення нині? Чи доречно сьогодні про це вести мову? Хто і де може точно провести межу між суто чоловічим і жіночим?

Іноді все складне можна звести до простого, а просте ускладнити до неможливості. Про такі «перетворення» і йдеться у романі Міли Іванцової «Гра в паралельне читання», який побачив світ у 2013 році. Здавалося б, усе так просто у житті головного героя: є він, Віталій, і вона, Тамара, яка є і другом, і коханкою, і успішною у кар’єрі, і матір’ю його дитини (не за кров’ю, а за принципом «хто виховав»), і бабусею онука, і зрештою, його дружиною. Але водночас у житті Віталія є і «потайна шухляда», а чи ніша, у якій молода, приваблива, теж успішна жінка Жанна, котра ось уже два роки належить йому, не належачи йому (за взаємною згодою – на правах коханки). А до цього у тій самій «потайній шухляді» була інша – там «мешкала» письменниця Лілія (але це зовсім інша історія, яка проступила у нових і старих стосунках героя своєрідним палімпсестом). Типовий любовний трикутник, вершиною якого є той самий, коханий з обидвох сторін Віталій? Це лише на перший погляд, бо не все так просто, як скидається!

Криза такого подвійного життя очевидна. Чи є вихід із такого, замкнутого кола, де всіх усе ніби влаштовує, триває за інерцією, але водночас зрозуміло, що одного дня цей крихкий баланс буде порушено? Таким виходом для героїв стає «гра в паралельне читання». Що це? Авторська придумка, гра в тексти, чи просто текстуальна гра, а може, обігрування значень, як у випадку із словами «пара» і «паралелі» (чи вони споріднені, а чи лише подібні за звучанням?)? Із власного досвіду скажу, що горизонт читацьких сподівань не справдиться – фінал твору вражає! Те, що здавалося тривіальним адюльтером, несподівано набирає форм своєрідної психотерапії для обох його учасників – Віталія і Жанни, а Тамара, яка виглядала наївною і зануреною лише у побут і роботу, несподівано перетворюється на досвідченого гройсмейстра, витриманого і далекоглядного, здатного обіграти суперниць у нелегкій і виснажливій грі. А гра – це і життя, і кохання,і щастя двох жінок, що у ній виграшем є Віталій, котрий, правду кажучи, зовсім не вартує тих зусиль, які прикладають жінки у «перегонах» за нього. Те, що він звичайний, шеренговий, нічим не примітний серед інших визнає і сам герой: «Віталій зайшов до ванної, почистив зуби і уважно оглянув себе у дзеркалі над умивальником. Він уже давно не переймався своєю зовнішністю, яку змолоду вважав досить ординарною і не надто привабливою, звик до себе такого, яким є, плейбоєм не вважався. Хіба що трохи переживав із приводу своєї пересічності в той період, коли життя звело його на Володимирській гірці з Лілею …». Якщо основний «приз» не є аж настільки цінним, що стимулює суперниць? Саме відчуття перемоги? Перевага і почування моральної вищості внаслідок того, що «об’єкт боротьби» таки дістався не іншій? Сама цінність кохання у такому хитросплетінні мотивів і перепитій відходить на задній план, і це є знаком доби, що його тонко підмітила авторка «Гри в паралельне читання».

 Отже, «гра в паралельне читання», тобто прочитання невеличких художніх текстів – оповідань, новел, нарисів, які нібито випадково знаходить Жанна на чужій флешці, переростає в осмислення героями себе й своїх стосунків. Віталій, змушений погодитися на «паралельне читання» (з почуття провини, примарного обов’язку, зрештою, в силу почуттів до Жанни) несподівано розпізнає авторку текстів! Це та, що займала й займає місце у його душі набагато вагоміше за Тамару і Жанну, та, котру, можливо, єдину кохав по-справжньому і, як це зазвичай трапляється, безповоротно втратив. Жанна ж унаслідок читання теж зважується на той крок, необхідність якого давно вже була очевидної для неї самої хай і на рівні неусвідомленого прагнення.

 Вставні тексти «Гри в паралельне читання» досить оригінальні й неподібні, різняться за проблематикою, образною системою, зрештою, роллю оповідача. Цей «Декамерон» (хоча насправді вставних новел у романі сім!) об’єднується, окрім основного романного тексту, несподіваним і зазвичай відкритим фіналом, який не лише стимулює героїв (а з ними і читачів!) замислитися над змістом цих творів, а й справляє у їхньому житті своєрідний «терапевтичний» ефект. Міла Іванцова ніби ненав’язливо підводить нас до висновку, що у житті людини мислячої, тої, яка досягла певного духовного розвитку, мистецтво і сила слова завжди будуть займати провідне місце і, безумовно, впливатимуть на світогляд і остаточний вибір.

«Гра в паралельне читання» – сучасний динамічний роман, у якому текстуальна гра, тонко продумана і виписана, майже відразу бере у полон. Жанрові визначення цього твору коливаються у межах соціально-психологічного роману з елементами детективних ходів та інтелектуального дискурсу. Проблеми, які перебувають на авансцені роману Міли Іванцової, – гостросоціальні питання нашого сьогодення, серед яких знецінення традиційних вимірів буття, таких, як родина, кохання, міжособистісні стосунки.

Роман «Гра в паралельне читання» розрахований, у першу чергу, на освіченого читача, чий горизонт сприйняття художньої реальності хоча б приблизно співпадає із авторським, але це не означає, що він є вузько спрямованим! «Гра в паралельне читання» може мати якнайширшу інтелігентну читацьку аудиторію. Слушним також буде твердження, що цей твір видасться однаково цікавим як жінкам (власне, роман може бути хибно зарахований до жіночої прози), так і чоловікам, бо ж усім хочеться дізнатися «про себе» щось нове, подивитися на себе очима іншого, інакшого!

«Гра в паралельне читання» стала фіналістом престижного Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2012), здобувши третю премію у номінації «Романи», що зайвий раз підтверджує, що цей роман є захоплюючим і актуальним!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
29.12.2013 Привітання / З днем народження
Перша публікація
12.01.2014 Публіцистика / Політика та суспільство
Українська толерантність, або хто робив Голодомор?
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.03.2016 © Єва Фомичева / Книга
Жорстоке небо
Книга Про літературу
19.01.2014 © Бойчук Роман
Поетичний відгук на збірку поезій Володимира Сірого
11.01.2014
Гра у тексти, або текст у грі
15.10.2013
Еро-театр одного актора й виконавця
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 182  Коментарів: 8
Тематика: Рецензії, книга, перетворення, письменниця, життя, гра, кохання, сприйняття, Коронація слова
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.01.2014 19:14  © ... для СвітЛана 

дякую!

 11.01.2014 19:12  СвітЛана для © ... 

Вдався на всі 100%))) 

 11.01.2014 19:11  © ... для СвітЛана 

Так виглядає? Якщо чесно, задум був саме такий! 

 11.01.2014 19:11  © ... для Олена Вишневська 

Дякую, Оленко! Мені дуже приємно! 

 11.01.2014 19:05  СвітЛана для © ... 

Відмінне викладення! Наче дала спробувати на смак, і зразу ж відібрала))) Дуже зацікавив! Молодець! 

 11.01.2014 11:09  Олена Вишневська 

От вмієш ж так написати! Талант на лице, точніше на абзаци ))) Твої анотації завжди легко і цікаво читати, бо здається, що у творах (мабуть, як і в житті) намагаєшся розгледіти найкраще!

 11.01.2014 00:52  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

ага))) дякую, Аню!

цього разу "без термінів"))) майже))) я старалася! утримувалася!

 11.01.2014 00:51  ГАННА КОНАЗЮК 

Так все гарно написала!!! Тепер діло за малим - залишилось мені прочитати сам роман...)))))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
18.09.2013 © Тетяна Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
02.01.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди