5 березня 1903 р.

У Санкт-Петербурзі народилася Наталія Львівна Забіла. Батько – Лев Забіла. Мати – Марія Іванівна Новосильцева.

1917 р.

Завершила навчання у гімназії Петербурга. Переїхала з матір’ю на Україну в с. Люботині (Харківська обл.).

Наталя Забіла вчителює в селі Старий Люботин. Виходить заміж за письменника Саву Божка, від якого мала сина Тараса.

1924 р.

Надрукувала свій перший вірш «Війна – війні» у газеті «Червоний кордон» (яку заснував і редагував чоловік).

1925 р.

Забіла завершує історичне відділення Харківського інституту народної освіти.

1926 р.

Виходить перша збірка поезій поетеси «Далекий край».

1927 р.

Наступна книга – оповідання для дітей, в яку ввійшли твори «За волю» та «Повість про Червоного звіра».

1928 р.

Нова дитяча книга «Про маленьку мавпу». Згодом, книжечка «Пригоди з автобусом».

1933 р.

Видає власну «Читанку» для 2 класу. Застає роки голодомору під час яких помирають дві її доньки від другого шлюбу (з поетом Антоном Шмигельським) Ясочка та Галинка. Пізніше виходить заміж втретє за художника Антона Шавикіна.

1934 р.

Найбільш відома збірка оповідань поетеси «Ясоччина книжка».

1934 р.

Наступна «Читанка» для 3 класу.

До 1947 р.

Наталя Забіла працює редактором журналу «Барвінок».

1949 р.

Збірка «Під ясним сонцем».

1959 р.

Збірка «Веселим малюкам».

1960 р.

Збірка «У широкий світ».

1972 р.

Перша лауреатка літературної премії Лесі Українки.

1974 р.

Збірка «Стояла собі хата».

1977 р.

Збірка «Рідний Київ».

1984 р.

Збірка «Вибрані твори».

6 лютого 1985 р.

У віці 81 рік Наталя Львівна Забіла помирає.