27.10.2019 18:55
Без обмежень
17 views
Rating 0 | 0 users
 © Забіла Наталя

Гуси-лебеді

Була на світі дівчинка

і братік Івасьок.

Пішла гуляти дівчинка

із братіком в лісок.


Поклала спати братіка

під кущик на траві

й пішла збирати ягоди

та квіти лісові.


Летіли гуси-лебеді, 

схопили Іваська

та й понесли на крилечках

далеко від ліска.


Аж тут прибігла дівчинка, 

побачила гусей.

Вони крильми заплескали

і зникли вже з очей.


Біжить за ними дівчинка, 

а їх ніде нема!

Лиш на горбочку пічечка

стоїть собі сама.


— Ой пічечко ріднесенька, 

мені допоможи!

Де ділись гуси-лебеді, 

як знаєш — розкажи!


— Поїж моїх перепічок, 

тоді я розповім!

— Та ні, у мого батечка

я й млинчиків не їм!


Побігла далі дівчинка, —

нікого навкруги!

Тече молочна річечка, 

кисільні береги.


— Ой річечко ріднесенька, 

мені допоможи!

Де ділись гуси-лебеді, 

як знаєш — розкажи!


— Поїж мого киселику, 

тоді я розповім!

— Та ні, у мого батечка

і меду я не їм!


Побігла далі дівчинка, —

попереду лісок.

Стоїть зелена яблуня, 

біленький поясок.


— Ой яблунько ріднесенька, 

мені допоможи!

Де ділись гуси-лебеді, 

як знаєш — розкажи!


— Поїж кисленьких яблучок, 

тоді я розповім!

— Та ні, у мого батечка

й солодких я не їм!


Побігла далі дівчинка, 

побачила ставок.

Вода — неначе дзеркало, 

на березі — пісок.


Сидить Івасик, грається

на березі в піску.

А білі гуси-лебеді

купаються в ставку.


Підкралась тихо дівчинка

до того бережка.

Схопила вмить Івасика

та й ходу від ставка!


А гуси це побачили, 

зібрались у загін, 

летять, тріпочуть крилами

за нею навздогін.


Біжить щодуху дівчинка

і бачить — у ліску

стоїть та сама яблуня

у білім пояску.


— Ой яблунько ріднесенька, 

рятуй мене, рятуй!

— А ти кисленьких яблучок

спочатку покуштуй!


Вона вкусила яблучко, —

яке ж воно смачне!

Її й сховала яблуня

під гіллячко рясне.


Побігла далі дівчинка, 

та ще далека путь!

І знову гуси-лебеді летять, 

не відстають.


От-от впіймають дівчинку

дзьобаті вороги!

Аж ось — та сама річечка, 

кисільні береги.


— Ой річечко ріднесенька, 

рятуй мене, рятуй!

— А ти мого киселику

спочатку покуштуй!


Вона мерщій киселику

ковтнула з молочком, —

її й сховала річечка

під самим бережком.


Побігла знов, а лебеді

летять, не відстають.

От-от накриють крилами, 

дзьобами заклюють!


Ну, хто ж врятує дівчинку, 

від лиха захистить?

Аж ось та сама пічечка

край стежечки стоїть.


— Ой пічечко ріднесенька, 

рятуй мене, рятуй!

— А ти моїх перепічок

спочатку покуштуй!


Тут дівчинці й перепічки

здались такі смачні!

Її й сховала пічечка

на теплім черені.


Як вискочила з пічечки, 

а гуси — знов услід.

а вже прибігла дівчинка

додому, до воріт!


Тут бачать гуси-лебеді, 

що вечір вже настав, 

та з тим і повернулися

на свій далекий став.


А дівчинка із братіком

спокійно стали жить, 

лихих — остерігатися, 

а з добрими — дружить.


* * *

Котилось спіле яблучко

з-під яблуні в ліску, 

котилася перепічка

із пічки на горбку, 

та ще молочна річечка

в киселику текла

і цю хорошу казочку

мені розповіла.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Наталя Забіла

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо