Жорж Мельєс. Майстер, що створював феєрію
Жорж Мельєс (фр. Maries-Georges-Jean Méliès, 1861 - 1938) – французький актор, режисер, підприємець, один із основоположників світового кінематографу.
Сиджу за комп’ютером, переглядаючи відео, додам переходи, футажі, накладу музику – Згодом вийде фільм. Завжди так роблю. Нічого особливого – просте домашнє відео. Чудеса теперішнього прогресу, комп’ютерних технологій та незначних творчих задумів. Все просто…
Складнішим є справжнє кіно. Сьогодні ми дивуємося реалістичним спецефектам, які ми бачимо на екранах, новітнім декораціям, якісному звуку, дивимося новітні 3D фільми. Кіно це не просто мистецтво, це видовище, ілюзія… І першим в світі це зрозумів Жорж Мельєс.
Прогрес. Він допомагає нам, але інколи в його плині забувається те, що було для нас важливим і цікавим. Прогрес згодом зіграє з Мельесом злий жарт, через який ім’я цієї талановитої людини буде деякий час майже забутим. Навіть тепер, багато хто з нас знає про братів Люмьєр, які показували свого шокуючого потяга та веселого поливальника, та мало хто згадає про людину, яка створила кіно, що вражало і вражає до сьогодні своєю фантастичною феєрією…
Жорж Мельес спочатку був відомий як ілюзіоніст, що мав власний невеликий театр, в якому показував свої фокуси-ілюзії. Справи йшли не досить добре, театр був далеко на околицях міста, а глядачам було не цікаво дивитися одноманітні вистави молодого фокусника. Інша річ, новітнє «чудо» братів Люмьєр, яке показувало зображення що рухалось. Брати вважали свій винахід тимчасовою забавкою, що згодом забудеться як нецікава вистава. Можливо тому, вони не погодилися на пропозицію продати свій винахід Мельєсу, бо хотіли утримати монополію, допоки їхня «забавка» цікава людям. Мельєс вважав інакше, і передбачав велике майбутнє кінематографу. Він був захоплений кіно і всією душею поринув в його чудесний світ.
Згодом Мельєсу вдалося купити кінопроектор, в Англії. Спочатку показував фільми відомих братів. Але згодом спробував зробити власні, які фактично були оновленими версіями тих же Люмьєровських, глядачу це ставало не цікавим. Можливо тоді, прийшла думка, що кіно майбутнього це не просто чорно-біла картинка реального життя, а вистава, гра ілюзії та акторів, в декораціях та спецефектах. Все те, що сьогодні використовує сучасне кіно, є лише оновленим варіантом того, що вигадав і застосовував Жорж Мельес в своїх фільмах. Сьогодні це просто, а тоді здавалося майже неможливим. Його фільми, це вистави, наповненні чудернацьких зникнень, перетворень, ефектів та ілюзії. Все кіно тоді було чорно-білим і ще довгий час таким залишалось. Проте деякі фільми Мельєса вже тоді були кольоровими, тому що ретельно зафарбовувалися пензлем, кадр за кадром. Дивно, і напевно важко. Хоча це було можливим, тому що 20 метрів кіноплівки розфарбувати в принципі нескладно. Проте сенс в іншому: в самому задумі зробити свої фільми більш схожими на дійсність.
Для зйомок своїх фільмів Мельес побудував велику скляну кіностудію, яка нагадувала велику теплицю, що пропускала сонячне світло в якій він створював свої ефекти і трюки. Майже всі його фільми, були зроблені на сцені цієї будівлі. Всього їх з 1896 по 1913 рр. було знято понад 500, хоча існує думка, що їх було ще більше. Але на жаль, ми цього вже не дізнаємось, тому що більша частина з них втрачена назавжди… знищена самим майстром.
Виною був прогрес і розвиток кіномистецтва, який вивів кіно із студій та сцен на знімальні майданчики під відкритим небом. Мельєс же продовжував знімати свої феєричні театралізовані вистави. Також вплинула і перша світова війна, яка відклала європейське кіно до мирних часів. А після війни фільми, які робив майстер, стали неконкурентними і не цікавими глядачу. Згодом Мельєс збанкрутував, тому довелося продавати все майно, що було у нього. Залишились лише його фільми, які він просто спалив. Копій більшості з них не було, тому втраченими вони залишились навіки.
Про Мельєса забули. Всі, навіть ті, що заходили до іграшкової крамниці не впізнавали в ньому колишнього талановитого режисера і актора. Ця крамниця, все, що залишилось в нього від продажу студії та театру. Він торгував в ній, допоки в 1928 році, випадково журналіст Леон Дрюо не впізнав забутого режисера. А починаючи з 1932 року, світ знову згадав про першовідкривача ігрового кіно і саме тому, про нього пам’ятають сьогодні.
За свої заслуги Жорж Мельєс був нагороджений орденом Почесного легіону.
Найбільш відомі фільми: Попелюшка(1899), Подорож на Місяць(1902), Подорож через неможливе (1904), Двадцять тисяч л`є під водою(1907) та багато інших (збереглося близько 100 фільмів).
На сьогодні вони вражають своєю наївністю, простодушністю, та первісною недосконалістю. Хоча іншими вони бути не можуть, тому-що це дитинство. Дитинство світового кінематографу.
Його біографія, була покладена в основу фільму Hugo (Хранитель часу) знятого в 2011 році. Саме там я і розпочав своє знайомство з цим режисером-першовідкривачем... і опинився у самих витоків кіномистецтва.
2012
