04.11.2011 14:50
-
377
    
  1 | 1  
 © Наталка Янушевич

Роздум

Не задихнись завчасно, 

Кваплячись в інший вимір. 

Ти не такий нещасний, 

Поки ще маєш вибір. 

Всі ці пігулки сонні, 

Петлі, приціли, леза, 

Рейки, ножі, балкони – 

Добре відома п’єса. 

Ти в ній – актор пасивний, 

Кимось зі сліду збитий. 

Всім глядачам спасибі. 

Важче, а треба жити. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.11.2011 19:12  Толік Панасюк 

Якщо задихаюсь жити?
Це егоїзм звичайно.
Прйтися б по краю прірви,
Ковзнути б на лезі ножа.
Відчути потребу жити
Прикинути вартість життя.
Хто знає
Де гра, де межа?
Тут власне, яка ціна?


 04.11.2011 17:37  Каранда Галина => Тарас Іванів 

це все правильно, але ж тут не про це! у нас в однієї чоловік загуляв. Вона йому каже: "підеш - повішусь!" пішов. повісилась. два малих синочки лишила. ті коханці потім зійшлися, з рік пожили й розбіглись. а як тим дітям? як батькам жінки? і де корінь цієї лавини зла?!


а та мадама нівроку живе, не переймається...

 04.11.2011 17:30  Тарас Іванів 

Жити важче? Ви дякуйте Китаю і Індії. Намножили дешевої робсили, щей неосвіченої. Весь світ в дупу запхали з власним виробництвом! А ! Ще, правда, наші гуртожитки сімейного типу з 10 дітьми, де тато зранку до ночі в дровах за дитячі гроші. І знову ж таки - дешева, дегенеративна робоча сила! Що і потрібно державі!!!

 04.11.2011 16:44  Каранда Галина => © 

мудро. Це наша молодь хай читає. а то вони все про смерть та про смерть...


 04.11.2011 15:46  © ... => Тетяна Чорновіл 

Однозначно важче. Спасибі, що читаєте.

 04.11.2011 15:00  Тетяна Чорновіл => © 

Доречна щира порада! Мабуть таки справді важче...