23.03.2012 00:42
-
929
    
  3 | 5  
 © Автор Невідомий

Вечір палить міста. Запальничка 

Підпалила в будинку вікно. 

Дим в легені - а в пальці звичка. 

Біло-чорне німе кіно

Тихо клавіші переплітає 

Невідомого автора джаз. 

Тиша в очі. Спектакль зіграють 

Іншим разом сьогодні без нас. 

Пустка в серце і біль у душі: 

Руйнували з тобою мости. 

Стіни зводили разом? То мусим, 

Важко, та маємо відпустить. 

Безпорадні, мов діти, з тобою,  

(Чи без тебе... Заплуталась геть.) 

Ми загралися грою чужою: 

Подивись, аплодує нам світ весь. 

Стоїмо перед лютим мовчанням, 

Пальці ламаєм нервово. 

Це було звичайним спектаклем, 

Тільки ми це вважали любов`ю. 

Залишитись не маєм сил, 

Розійтися не маєм бажання. 

Цей незграбний безглуздий світ, 

Де люди грають коханням! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.12.2015 16:44  Наталля => © 

Мені дуже подобаеться

 21.04.2012 09:05  Деркач Олександр 

Дуже сподобалось

 23.03.2012 12:05  Сашко Новік 

Гарно. Мо не знають що з ним робить, от і грають, замість жити

 23.03.2012 11:37  Тетяна Чорновіл => © 

Щиро! Гарний вірш.

 23.03.2012 00:57  Каранда Галина => © 

Це було звичайним спектаклем, Тільки ми це вважали любов`ю.-

дуже гарно!