З новим роком! З новим щастям!
всіх-всіх вітаю!!!
Іван Франко
Друзяки! ПробаПерці! Всіх вітаю з Новим Роком!
Натхнення! Праці! Досягнень! Зрушень!
Кохайте і будьте коханими! Будьте щасливими! Сяйте від радості!
Не сумуйте! Не піддавайтеся депресії, меланхолії, деструктивному песимізму, загалом нудьзі!
Бажаю всім нових книг, збірок, публікації і … побільше грошей! Як же без них?
Хочу кинути одним оком на рік Портальний, що минув (хай друге відпочине…).
Отже, Поетичним відкриттям року по праву можна вважати Наталію Святокум (Бойко), не лише тому, що вона видала першу вагому збірку у цьому році, а й тому, що вона радувала нас весь рік своєю високохудожньою поезією. Урочисто клянемося, що її «Знову терен наснився» ми не забудемо ніколи!!! Найсмішнішим твором року стала «Маршрутка» Романа (тоді ще Івановича) Бойчука (ми мріємо й сподіваємося, що він напише продовження!), також він майже щодня звірявся у коханні до свого натхнення – Музи – дружини – Олі Бреславської! Ем Скитаній поверг громадськість у глибокий шок своєю поемою, в якій наколотив кефіру жирністю 3,2, і до якої пізніше додав грандіозний твір «Муха»! Олександр Деркач продовжував робити ремонти, ходити на полювання, споживати різні алкогольні напої, про що не забував докладати читачам і дописувачам! Тетяна Чорновіл продовжувала утверджуватися у власній геніальності! Микола Чат продовжував колотити всіх і сам колотитися, хвилювати всіх і сам хвилюватися, поширюючи думку про живий нерв епохи! Галина Каранда звіряла нам свої мінорні роздуми, прикидалася то Мамонтом, то ½ Червоної Шапочки, і урочисто поклялася, що жодна радісна подія її прихованого кохання не просочиться в астрал Порталу, вживши сленгізм «не дождетесссь»! Олександр Новіков додавав технічних термінів, заглиблювався в англомовний контекст і відтворював ритми футуропрерій. Ксенія Ен заглиблювалася у власні рефлексії, докопувалася до суті понять і явищ, жила!
Усі решта наших шанованих поетів теж нас радували цілий рік гарною натхненою поезією! Тетяна Чорновіл! Галина Каранда! Толік Панасюк! Микола Чат! Володимир Пірнач! Ксенія Ен! Олександр Деркач! Олександр Новіков! Наталія Крісман! Лідія Яр! Наталія Данилюк (теж вітаємо із книгою)! Роман і Оля Бойчуки! Оля! Андрій Гагін! Ем Скитаній! ІМІЗ! Всі інші талановиті поети, кого раптом забули тут згадати, можуть сміливо написати у коментарях «Гмм!», і ми відразу виправимося! Запевняю!
З прозою, як завжди, справи в нас сумні… Цей рід літератури тут, у нас, не в фаворі, автори не хочуть писати, а читачі ознайомлюватися із прозовими творами. А головне, немає у народу тем і ідей, які б склалися у сюжетні лінії… Але не можна не згадати деяких молодих талановитих прозаїків – Луч Свєта, Андрія Ницика, Істеричну Бруталку, Володимира Пірнача, ГАЛИНА КАРАНДА (перепрошую, ледь не забула, яку страшну страшилку про мене вона написала!), Дарію Китайгородську, Олександру Кудріну, ІМІЗ! Кого раптом не згадали тут – дійте за тим самим принципом, голосно заявляйте про себе «Гмм!» і ми вам відразу впишемо у контекст! Будьте певні!
Визнаю власну любов до жіночих імен, які починаються на «Л» (ці всі Льони і Ладусі – то для мене «усі-пусі»!!!), тому, звісно, вітаю всіх поеток, імена яких починаються на «Л» - Лан, Ліан, Лім, Лій, Лючій, Ло, Ло-Ло і Ло-Ло-Ло!!! Хай щастить!
Вітаю всіх, хто змінили псевдоніми на прізвища (як ото я!), і всіх тих, хто поміняв прізвища на псевдо!!! Також тих, хто реєструвався на Порталі під різними іменами й ніками для плюралізму й лобіювання думки, що в особистості буває не лише роздвоєння, а й …розтроєння. Чого й ні? У нас тут свобода думки й самовираження!!!
Дорогі поети і поетки! Загальне побажання для всіх! Пишіть менше, але краще! Не забувайте про вставні слова й звертання! І пам’ятайте, звісно, про червону риску!!!
Налітай на подарунки під ялинкою!!!
Київ, 31 грудня 2012
.gif "{#}")
я й не знала, що то про Вас:))))))))) ім"я Таня в мене і в інших оповіданнях зустрічається, наприклад, в 777. тільки там швидше про мене, ніж про Вас.)))) . До речі, це єдине моє оповідання, до якого я сама відношуся серйозно і вважаю вдалим.
