Уяви
Уяви собі,
як тіні (саме твої)
ходять оселями тихо.
Уяви. Ти входиш у джазовий вік,
з обличчя падають стрази.
Уяви собі - від метеликів до кісток
переформатування
внутрішньої відрази.
Уяви собі -
у прямому ефірі
про походження друзів, книг та тіней
говорить не Дідона в тобі,
а Еней.
Уяви собі -
гірше за кулі
непевність
та невідомість.
Я огортаю
порфірою
наші тези,
що пірнають
у сповнену
дір
свідомість.
Уяви собі -
лиш вершина і ми самі.
Одеса-Київ, 22.02.2018