2г 47хв
для всіх
5
    
  1 | 1  
 © Олександр Буй

Гра уяви

Гра уяви

На Ярославовім Валу 

Я п’ю свою обідню каву. 

Пірнає в київську імлу 

Моя натомлена уява. 


В уяві тій далеко я 

Від Золотих Воріт столичних: 

То ніби пісню солов’я 

Я знову слухаю у Ічні,  


То хлюпне хвилею Десна 

Біля Чернігова старого,  

То ніжно задзвенить струна 

І пісня ши́риться розлого... 


Високі пагорби, Дніпро,  

Травневе молоко каштанів... 

Я зичу Києву добро,  

Але у ньому я – прочанин. 


Пробачте, Лаврськії Святі,  

І зі столичної неволі 

Мене додому відпустіть 

Пізнати в мирі щастя-долі! 



Київ, 2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!